Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №904/2154/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 904/2154/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Грека Б.М.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоград вугілля" від позивача: не з'явились від відповідача: Дряхлов Є.О.на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 року у справі№ 904/2154/16за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство "Залізничавтоматика"доПриватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоград вугілля"простягнення 14 291 490, 12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (далі позивач) звернулось до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоград вугілля" (далі відповідач) про стягнення 14 291 490, 12 грн., які складаються з 7 876 764, 48 грн. - основний борг; 3 543 033,21 грн. - інфляція; 284 430,33 грн. - 3% річних; 2 578 262,10 грн. - пені (див. збільшений розрахунок позовних вимог (т.2 а.с.7-13)).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 13.06.2016 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Суд прийшов до висновку про те, що починаючи з 25.11.2014 року ПАТ "Перший Український міжнародний банк" (далі ПУМБ) є новим кредитором відповідача за грошовими зобов'язаннями, які виникли з договору № 14/16/408 -ПД/І від 06.08.2014 року (далі Договір) укладеного між сторонами у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 року апеляційну скаргу позивача задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги позивача задоволені.

Суд прийшов до висновку про те, що додаткова угода № 1 до Договору не визначає розміру відступлених грошових вимог за договором факторингу. Позивачем відступлене ПУМБ право на грошові вимоги до відповідача, згідно підписних між позивачем та ПУМБ реєстрів не на всю суму Договору, а лише за актами приймання передачі виконаних робіт № 2 - 7 на загальну суму 8 238 389, 96 грн.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 року та залишити без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2016 року.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Відповідач також звертає увагу суду на ту обставину, що з 25.11.2014 року ПУМБ є новим кредитором, а позивач не є належним кредитором (позивачем) по справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

06.08.2014 року між сторонами укладено Договір предметом якого є - виконання проектних та виконання будівельно- монтажних робіт електричної централізації станції ЦОФ Павлоградська (позивач - підрядник, відповідач - замовник).

Предметом позовних вимог (основна заборгованість) є стягнення з відповідача 7 876 764,48 грн. Ця заборгованість виникла ( на думку позивача) в зв'язку з неоплатою відповідачем виконаних робіт, які прийняті відповідачем за актами № 9 від 31.12.2014 року; № 10 від 31.12.2014 року; № 11 від 31.12.2014 року; № 12 від 31.12.2014 року (т.1 а.с. 73-100).

Відповідно до п.6.3 Договору оплата робіт здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на 90-тий календарний день з моменту підписання сторонами акта прийомки виконаних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та виставленого рахунку позивачем.

25.11.2014 року між відповідачем, позивачем та ПУМБ укладена додаткова угода до Договору (т.1 а.с. 40).

Згідно п. 1 додаткової угоди до Договору позивач відступає свою грошову вимогу за Договором ПУМБ.

Пунктом 2 додаткової угоди до Договору передбачено, що сторони додаткової угоди прийшли до згоди про те, що починаючи з дати набрання чинності додаткової угоди всі платежі за договором здійснюються ПУМБу .

Пунктом 6 додаткової угоди до Договору передбачено, що додаткова угода є невід'ємною частиною до Договору і діє на протязі дії Договору.

Дана додаткова угода укладена, як про це зазначено у п.1, з метою забезпечення виконання зобов'язань по договору факторингу з регресом № Ф-КНА-51 від 21.11.2014 року (далі договір факторингу (т.1 а.с.165-173)).

Предметом договору факторингу є зобов'язання ПУМБ (фактор) здійснювати факторингове фінансування клієнта (позивач).

Пунктом 1.2 договору факторингу передбачено, що ліміт факторингового фінансування за цим договором встановлюється в розмірі 12 670 486 грн. із строком дії до 11.05.2016 року.

Пунктом 1.3 договору факторингу передбачено, що право вимоги є відступленим позивачем (набутим) ПУМБ з моменту підписання сторонами реєстру, що містить таке право вимоги.

Судами не надано оцінки розбіжностям, які містяться в п.1 додаткової угоди до Договору та п.1.3 договору факторингу.

Як вбачається з договору факторингу його умови передбачають зворотне відступлення несплачених відповідачем прав вимог, які здійснюються без необхідності укладання між сторонами договору факторингу будь - яких додаткових правочинів на підставі письмового повідомлення, яке ПУМБ має право направити позивачу у зазначених у п.9.1 випадках.

Пунктом 9.2 договору факторингу ПУМБ вважається таким, що відступив, а позивач вважається таким, що прийняв права вимоги у порядку зворотного відступлення, з дати, вказаної у відповідному письмовому повідомлені ПУМБа клієнту. Зворотне відступлення права вимоги здійснюється за вартістю цього права, яке не було сплачене боржником. У письмовому повідомленню зазначається перелік та вартість прав вимоги, щодо яких здійснюється зворотне відступлення. Підстави зворотного відступлення, а також ціна, яку позивач повинен сплатити ПУМБу за зворотне відступлення.

До матеріалів справи (т.2 а.с. 121) залучено лист ПУМБ, який надіслано на адресу позивача. В листі зазначено, що згідно з п.1.2 строк дії договору факторингу сплив 11.06.2016 року. Станом на 29.07.2016 року сторони (договору факторингу) повністю виконали взяті на себе зобов'язання, боргові зобов'язання клієнта (позивача) перед фактором (ПУМБ) відсутні. Права відступлення вимог боргу відсутнє.

З зазначеного листа неможливо зробити висновок про те, чи відбулось зворотне відступлення, в порядку і на умовах передбачених ст. 9 договору факторингу.