Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №5017/2053/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 5017/2053/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівІванової Л.Б. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" на рішення від та на постанову відГосподарського суду Одеської області 11.05.2016 Одеського апеляційного господарського суду 21.09.2016у справі Господарського суду№ 5017/2053/2012 Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне мале підприємство "Лоцмен"простягнення заборгованості

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Свистун С.Я.;- відповідача - третьої особи Воронков В.О.; повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 196 від 31.03.2010, а саме: 9429992,85 грн. строкової заборгованості за кредитом; 870000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 1423974,06 грн. боргу по процентам за користування кредитом; 29352,61 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 65766,40 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 7741,99 грн. сплати 3 % річних; 10194,66 грн. інфляційних за прострочення по погашенню кредиту; 35736,24 грн. інфляційних за прострочення по сплаті процентів.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.05.2016 у справі № 5017/2053/2012 (суддя Гуляк Г.І.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" строкову заборгованість за кредитом в сумі 9429992,85 грн., прострочену заборгованість за кредитом в сумі 870000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 1423974,06 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 29352,61 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в сумі 65766,40 грн., 3 % річних в сумі 7741,99 грн., інфляційні втрати за прострочення по погашенню кредиту в сумі 10194,66 грн., інфляційні втрати за прострочення по сплаті процентів в сумі 35736,24.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 у справі № 5017/2053/2012 (колегія суддів у складі: Морщагіна Н.С. - головуючий суддя, судді Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф.) рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2016 у справі № 5017/2053/2012 змінено та викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк": - строкову заборгованості за кредитом в сумі 9429992,85 грн.; - прострочену заборгованості за кредитом в сумі 870000,00 грн.; - заборгованість по процентам за користування кредитом 1423974,06 грн.; - пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 28788,05 грн.; - пеню за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в сумі 64362,84 грн.; - 3 % річних в сумі 7 741,99грн.; - інфляційні втрати за прострочення по погашенню кредиту в сумі 5 982,50 грн.; - інфляційні втрати за прострочення по сплаті процентів в сумі 14 113,12грн.; - витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 64 225,49 грн.".

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 у справі № 5017/2053/2012, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 у справі № 5017/2053/2012 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача визначеної позивачем заборгованості за кредитним договором № 196 від 31.03.2010.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Таким чином, виконанням договору є вчинення дій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків. Права і обов'язки, які виникають із таких дій, становлять зміст цивільно-правового зобов'язання.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, для виконання кредитного договору необхідне вчинення сторонами передбачених умовами договору дій, які призводять до встановлення між ними кредитного правовідношення.

Таке відношення встановлюється між сторонами з часу отримання позичальником від банку кредиту.

З настанням цієї події договір як підстава для виникнення кредитного правовідношення у повному обсязі вважається таким, що відбувся.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 11179164,86 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особового рахунку відповідача.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4.5 кредитного договору сторони погодили, що кредитодавець має право у разі невиконання позичальником будь - якого із зобов'язань, визначених цим договором, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій та штрафних санкцій, а позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані кредитодавцем у письмовій вимозі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з порушенням боржником строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом, кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та умовами кредитного договору право (п. 4.5 договору), та звернувся до боржника із вимогою № 31-5257 від 15.06.2012 про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором № 196 від 31.03.2010.

Однак, зазначена вимога залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" без задоволення.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій встановивши, що на виконання умов кредитного договору № 196 від 31.03.2010 позивачем надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" кредитні кошти, що підтверджується банківськими виписками, наявними у матеріалах справи; натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" не виконало належним чином взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної сплати кредиту та процентів за користування кредитом; у зв'язку з порушенням боржником строків погашення кредиту та процентів за користування кредитом, кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та умовами кредитного договору (п. 4.5 договору) право, та звернувся до боржника із вимогою № 31-5257 від 15.06.2012 про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором № 196 від 31.03.2010, яка останнім не виконана; позичальник не надав суду доказів виконання зобов'язань за кредитним договором № 196 від 31.03.2010 та не спростував заявлені до стягнення суми; дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача 9429992,85 грн. строкової заборгованості за кредитом, 870000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 1423974,06 грн. боргу по процентам за користування кредитом.