Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №5015/3297/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 5015/3297/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Автотехнобудсервіс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 року у справі № 5015/3297/12 за позовом першого заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд", приватного підприємства "Автотехнобудсервіс", треті особи: регіональне відділення Фонду державного майна України, центральне спеціалізоване будівельне управління Міністерства оборони України, комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", департамент капітального будівництва Міністерства оборони України, адміністративний департамент Міністерства оборони України, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року заступник військового прокурора Західного регіону України звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України із позовом до відповідачів про визнання недійсним укладеного між ними договору купівлі-продажу від 23.07.2003 року № 16 щодо відчуження нерухомого майна, що розташоване по вул. Лесі Українки, 45 у с. Малехів Жовківського району Львівської області.

Позов обгрунтовано тим, що оскаржуваний договір було укладено без дотримання встановленого законодавством порядку відчуження державного нерухомого майна, а саме за відсутності дозволу Міністерства оборони України та без відповідного погодження з Фондом державного майна України або його регіональним відділенням, обов'язковість якого передбачено п. 6 Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.07.1999 року № 1477, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.08.1999 року за №573/3866 (далі - Положення).

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.01.2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2013 року зазначені судові рішення скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.03.2015 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 року (судді: Хабіб М.І., Данко Л.С., Зварич О.В.), в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2015 року зазначені судові рішення скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2016 року (судді: Артимович В.М., Цікало А.І., Фартушок Т.Б.) в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 року (судді: Матущак О.І., Дубник О.П., Скрипчук О.С.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено та визнано недійсним договір купівлі-продажу від 23.07.2003 року № 16 щодо відчуження операторської будівлі АЗС, загальною площею 16,3 кв. м, споруди мийки, загальною площею 3,2 кв.м, що розташовані по вул. Лесі Українки, 45 у с. Малехів Жовківського району Львівської області.

У касаційній скарзі відповідач ПП "Автотехнобудсервіс" вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу прокурор вважає, що постанова апеляційного господарського суду у справі є законною та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін та третіх осіб до суду не надходили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.11.2016 року було продовжено строк розгляду касаційної скарги на п'ятнадцять днів та її розгляд відкладено на 14.12.2016 року.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 10.02.2003 року начальником Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України Д.В. Ісаєнком затверджений бізнес-план державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" на 2003 рік, пунктами 25, 26 якого передбачено продаж в І-ІІ кварталах споруди мийки будівельної техніки та будівлі АЗС в с. Малехів Жовківського району Львівської області.

23.07.2003 року між ДП МО України "Західвійськбуд" як продавцем та ПП "Автотехнобудсервіс" як покупцем укладено договір купівлі-продажу №16 нерухомого майна - операторської будівлі автозаправної станції площею 16,3 кв. м та споруди мийки площею 3,2 кв. м, на виконання умов якого продавець передав нерухоме майно, а покупець перерахував продавцю кошти згідно з умовами договору.

09.06.2008 року Територіальним Західним контрольно-ревізійним управлінням Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП МО України "Західвійськбуд". У п. 4 Акту ревізії зазначено про відчуження ДП МО України "Західвійськбуд" на підставі Бізнес-плану на 2003 рік операторської будівлі КТП загальною площею 16,3 кв. м та споруди мийки загальною площею 3,2 кв. м.

Приватним підприємством "Автотехнобудсервіс" в суді першої інстанції подано заяву про застосування строків позовної давності.

Предметом даного судового розгляду є вимоги військового прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна у зв'язку з укладенням спірного правочину з порушенням порядку відчуження об'єктів державної власності.