ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2015 року Справа № 913/214/15
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 (головуючий суддя Дучал Н.М., судді Кододова О.В., Склярук О.І.)та рішенняГосподарського суду Луганської області від 04.08.2015 (суддя Василенко Т.А.)у справі№ 913/214/15 Господарського суду Луганської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луганськпродукт"простягнення 104.499,56 грн.,за участю представників:позивачаКонух А.Ю.,відповідачане з'явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.08.2015 у справі №913/214/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015, позовні вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково: стягнуто з ТОВ "ТД "Луганськпродукт" на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за процентами за кредитним договором № 011/304007/197865 в сумі 30.849,31 грн. В частині стягнення штрафних санкцій в сумі 73.650,25 грн. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, зокрема Розпорядження Кабінету Міністрів від 30.10.2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція". Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами не було враховано тієї обставини, що дія вказаного Розпорядження Кабінету Міністрів на час спірних правовідносин була призупинена.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луганськпродукт" (позичальник) було укладено кредитний договір № 011/304007/197865.
За умовами п. 1.1 вказаного договору кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 250.000,00 грн., а позичальник зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.
Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 20.03.2015.
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 21,0 %.
Нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту); останній день строку користування кредитом не враховується (п. 2.2 кредитного договору).
Згідно з п. 5.3 договору проценти за користування кредитом позичальник сплачує на пізніше останнього банківського дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.
Погашення кредиту здійснюється частинами відповідно до графіку зниження кредиту ліміту кредитування (Додаток № 1 до кредитного договору від 26.03.2014).
Позичальник, відповідно до п. 6.1 договору, зобов'язаний самостійно надавати кредитору щоквартально, не пізніше 25-го числа місяця після закінчення відповідного звітного кварталу, а за звітний фінансовий рік - не пізніше двох місяців після закінчення відповідного календарного року - свій бухгалтерський баланс та звіт про фінансові результати. Також позичальник зобов'язаний самостійно надавати кредитору не пізніше 25-го числа місяця після закінчення відповідного звітного кварталу інформацію про рух коштів по всіх поточних рахунках у формі довідки або виписки банку по рахунках, копії експортних контрактів (за наявності), інформацію про заборгованість по кредитах, отримані гарантії, відкриті акредитиви, авальовані векселя та укладені договори факторингу в інших банках та/або фінансових установах.
За умовами п. 11.2.1 кредитного договору позичальник на вимогу кредитора сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором - пеню, в відсотках річних від суми простроченого платежу, в розмірі: S x 2(де S - облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня). Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним.
За невиконання або неналежне виконання позичальником обов'язків, передбачених пунктами 3.4, 4.2, 6.1, 8.4 договору, позичальник на вимогу кредитора сплачує неустойку в розмірі 0,5 % від ліміту, вказаного в пункті 1.1. договору, але не менше 500,00 грн. Неустойка сплачується за кожен повний календарний місяць, в якому відбулося або тривало порушення, за яке сплачується неустойка (п. 11.2.3 кредитного договору).
Згідно з п. 12.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до договору.
Факт надання кредитних коштів банком на підставі кредитного договору підтверджується меморіальними ордерами №007/197865 від 27.03.2014 на суму 85.000,00 грн., № 258/2 від 29.04.2014 на суму 85.000,00 грн., № 625/4 від 06.05.2014 на суму 80.000,00 грн., виписками з рахунків позичальника.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За умовами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦКУкраїни).
Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Судами встановлений факт наявності заборгованості ТОВ "ТД "Луганськпродукт" за кредитним договором станом на 08.05.2015 в сумі 30.849,31 грн. зі сплати процентів за користування кредитом, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
З урахуванням наведеного суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
Сервіси для юристів