Постанова ВГСУ від 14.11.2016 року у справі №910/6238/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року Справа № 910/6238/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Шевчук С.Р.,перевіривши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 (головуючий суддя Гончаров С.А., судді Скрипка І.М., Чорногуз М.Г.)на рішенняГосподарського суду міста Києва від 02.06.2016 (суддя Привалов А.І.)у справі№ 910/6238/16 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"простягнення 14.379,55 грн.,за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачаКороєд С.О.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі № 910/6238/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016, відмовлено в позові про стягнення з відповідача на користь позивача 14.379,55 грн. шкоди.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, зокрема, п. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування". Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що відповідач не є правонаступником ДП "Донецька залізниця".

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники позивача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників позивача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ" (постачальник) було укладено договір поставки № 2013-003/О/78.

Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" як вантажовідправником зі станції "Рядова" Придніпровської залізниці на станцію "Маріуполь-Сортувальний" ДП "Донецька залізниця" за накладною № 47895081 від 01.10.2015 було відправлено вагони № 60033511 та № 53125001 з вантажем "обкотиші (окатки), залізорудні офлюсовані". Вантажоодержувачем за вказаною накладеною є Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (позивач).

Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

Вагони № 60033511 та № 53125001 були видані позивачу зі складанням комерційних актів БН № 724269/1169, БН № 724270/1170 відповідно до ст. 52 Статуту, в яких зафіксовано ознаки незбережного перевезення. В технічному відношенні вагон прибув несправний, течі вантажу не встановлено.

Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі вантажу у вагонах № 60033511 та № 53125001, проведений відповідно до Правил перевезення вантажів та становить 14.379,55грн.

Спір у даній справі виник внаслідок, як стверджує позивач, порушення ДП "Донецька залізниця" правил перевезення вантажу, що призвело до фіксування вказаного порушення зі складанням комерційних актів БН № 724269/1169, БН № 724270/1170 та виникнення у ДП "Донецька залізниця" перед позивачем заборгованості в розмірі 14.379,55 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що ПАТ "Українська залізниця" є неналежним відповідачем у заявленому позові. Суди зазначили, що у справі відсутні дані про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення Державного підприємства "Донецька залізниця", а тому ПАТ "Українська залізниця" не є правонаступником ДП "Донецька залізниця".

При цьому такий висновок суди зробили, виходячи з положень ст.ст. 104, 107 ЦК України, та зазначили, що відповідно до цивільного законодавства при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав та обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено, а правонаступництво вважається здійсненим з моменту виключення юридичної особи - попередника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосування норм матеріального права з огляду на таке.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування (далі - Товариство) утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (надалі - підприємства залізничного транспорту). Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Додатком 1 до вказаної Постанови є перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ "Українська залізниця", до якого увійшло ДП "Донецька залізниця" (код згідно з ЄДРПОУ - 01074957).

Відповідно до ст. 1 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, ПАТ "Укрзалізниця" є юридичною особою, що утворена відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ст. 2 Статуту).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.