ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2014 року Справа № 6/227-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Панової І.Ю.суддів:Запорощенка М.- доповідач Погребняка В.Я.розглянув касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.08.14р.у справі№6/227-09 господарського суду Сумської області за заявоюУправління Пенсійного фонду України в м.СумахдоПублічного акціонерного товариства "Центролит"провизнання поточних кредиторських вимог у розмірі 3237470,60грн.за участю представників сторін: від кредиторів:Полтавець П.Ю., за довіреністю (АТ "Ощадбанк")від боржника:не з'явився від скаржника:не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.07.2014 року по справі №6/227-09 у задоволені заяви кредитора Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до боржника - Публічного акціонерного товариства "Центролит" про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 3237470,60 грн. - відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.14р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Сумської області від 10.07.2014 року по справі №6/227-09 про відмову у задоволенні заяви про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 3237470,60 грн. -без змін.
Не погодившись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.14р. у справі №6/227-09, якою залишено без змін ухвалу господарського суду Сумської області від 10.07.2014, Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування.
В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не передбачено припинення нарахування заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в період, коли щодо боржника відкрита ліквідаційна процедура. При цьому, скаржник зауважує на тому, що відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не є податком чи збором (обов'язковим платежем) в розумінні Податкового кодексу України та не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на які поширюється податкове законодавство.
До нинішнього судового засідання представники сторін та учасників судового процесу, окрім представника АТ "Ощадбанк", не з'явилися. Поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про дату та час судового засідання сторони були повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.12.2009 року порушено провадження у справі №6/227-09 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Центролит» у порядку ст.ст. 6, 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Нагорнєву Т.В. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.06.2012 року за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника - Публічного акціонерного товариства «Центролит» по справі №6/227-09.
Постановою господарського суду Сумської області від 15.04.2013 року припинено процедуру санації Публічного акціонерного товариства «Центролит» та визнано його банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Корнілова Є.О., на якого покладено виконання дій по ліквідації боржника відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зобов'язано ліквідатора подати до господарського суду Сумської області звіт та ліквідаційний баланс з доданими до нього документами відповідно до вимог ст. 32 Закону України про банкрутство.
06.06.2014 року Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах звернулось до місцевого господарського суду з заявою про визнання поточних кредиторських вимог в сумі 3237470,60 грн.
Заява мотивована тим, що за час ліквідаційної процедури заборгованість боржника перед кредитором збільшилася на суму 2895779,54 грн. по сплаті боргу по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №2 за вересень 2013 року по травень 2014 року, що підтверджується розрахунками сум сплати витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» та за списком №1 за вересень 2013 року по травень 2014 року, що підтверджується розрахунками сум витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Пре пенсійне забезпечення».
Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.07.2014 року по справі №6/227-09 у задоволені заяви кредитора Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до боржника - Публічного акціонерного товариства "Центролит" про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 3237470,60 грн. - відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що у банкрута не виникло і не могло виникнути додаткових зобов'язань перед УПФУ в м.Сумах по відшкодуванню пільгових пенсій за вересень 2013 року - травень 2014 року в силу приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.08.14р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Сумської області від 10.07.2014 року по справі №6/227-09 про відмову у задоволенні заяви про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 3237470,60 грн. -без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з оглядом на наступне.
Згідно з приписами статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
За приписами пункту 1-1 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», викладеного у новій редакції згідно з Законом України від 22.12.2011 року N4212-VI, який набрав чинності 19.01.2013 року, положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Таким чином, в даному випадку, застосуванню підлягають норми Закону в редакції, що діє з 19.01.13р.
За приписами ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Приписами ч.2 ст.41 Закону про банкрутство, зокрема, передбачено, що з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснення його відповідно до законодавства України про працю.
Так, у ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.8 ст.41 Закону про банкрутство).
Як вказано Фондом та встановлено судами попередніх інстанцій, спірна сума вимог була нарахована Фондом по сплаті боргу по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №2 за вересень 2013 року по травень 2014 року, що підтверджується розрахунками сум сплати витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» та за списком №1 за вересень 2013 року по травень 2014 року, що підтверджується розрахунками сум витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Пре пенсійне забезпечення».
Сервіси для юристів