ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2016 року Справа № 912/1048/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБожок В.С., Мачульського Г.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київна постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 рокуу справі господарського суду Кіровоградської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київдо Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрійської міської ради, м. Олександрія, Кіровоградська обл.простягнення 292 491, 63 грн.
за участю представників
позивача: Сороколіт Є.М.,
відповідача: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до комунального підприємства "Теплокомуненерго" Олександрівської міської ради (далі за текстом - КП "Теплокомуненерго") про стягнення 91 886, 95 грн. пені, 186 399, 09 грн. інфляційних втрат та 14 205, 59 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2016 року позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з КП "Теплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 292 491, 63 грн., з яких: 91 886, 95 грн. пені, 186 399, 09 грн. інфляційних втрат, 14 205, 59 грн. 3 % річних та судовий збір.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідачем виконано свої зобов'язання, але з простроченням строків, передбачених умовами Договору, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3 % річних є законними та обгрунтованими; при цьому, розмір нарахованої пені є співрозмірним з періодами прострочення та вартістю фактично переданого природного газу, оплата якого прострочена, а тому відсутні правові підстави для зменшення неустойки.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 року рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2016 року в частині стягнення пені змінено, присуджено до стягнення з КП "Теплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 45 943, 48 грн. пені, в іншій частині рішення залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 186 399, 09 грн. інфляційних втрат та 14 205, 59 грн. 3 % річних є законними і обґрунтованими та такими, що правомірно підлягають задоволенню, в той же час, заявлена до стягнення сума пені у розмірі 91 886, 95 грн. є великою порівняно із наслідками вчиненого відповідачем порушення, а тому беручи до уваги об'єктивно встановлені обставини справи, враховуючи скрутне фінансове становище КП "Теплокомуненерго", яке здійснює свою діяльність в інтересах територіальної громади, ступінь виконання відповідачем зобов'язань за договором, причини несвоєчасного виконання зобов'язання, заборгованість по підприємству та збитки за 2014 рік, а також з урахуванням матеріальних інтересів сторін та їх фінансового стану необхідно зменшити розмір нарахованої пені на 50 % і стягнути пеню в сумі 45 943, 48 грн.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 року і залишити в силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2016 року.
КП "Теплокомуненерго" відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 року - скасувати і залишити в силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2016 року.
Відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.01.2014 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Теплокомуненерго" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 2265/14-КП-18 (далі за текстом - Договір) з подальшим укладенням додаткових угод № № 1 - 5 до нього.
За умовами даного Договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах Договору.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на виконання умов Договору поставило КП "Теплокомуненерго" протягом січня - квітня 2014 року та жовтня - грудня 2014 року природний газ на загальну суму 2 269 532, 37 грн., що підтверджується актами приймання-передачі, в яких визначено фактичні обсяги переданого газу, його ціна та остаточна вартість. Вказані акти підписано без зауважень постачальником, покупцем, а також газорозподільною організацією.
Відповідно до п. 6.1 Договору у разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється покупцем до 14-го числа місяця (включно), наступного за місяцем поставки газу.
В п. 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього Договору, який встановлює строки розрахунків за фактично переданий газ, покупець у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Судами також встановлено, що відповідач в порушення умов Договору своєчасно не розрахувався за поставлений природний газ, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.
При цьому, на час розгляду справи судом першої інстанції відповідач повністю сплатив позивачу за спожитий природний газ, але з порушенням строків передбачених п. 6.1 Договору, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача 91 886, 95 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за період з 14.02.2014 року по 25.02.2015 року, 14 205, 59 грн. 3 % річних за період з 14.02.2014 року по 25.02.2015 року та 186 399, 09 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2014 року по березень 2015 року.
КП "Теплокомуненерго" у відзиві на позовну заяву визнало позовні вимоги у повному обсязі, водночас просило суд зменшити розмір пені, нарахованої позивачем, до 95 %.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.
Предметом спору у даній справі є стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних за неналежне невиконання умов договору купівлі-продажу природного газу в частині його своєчасної оплати, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.
Сервіси для юристів