Постанова ВГСУ від 14.09.2016 року у справі №910/791/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Справа № 910/791/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Акулової Н.В., Мележик Н.І.розглянув касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 2"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.06.2016р.та рішеннягосподарського суду міста Києва від 14.04.2016р.у справі№910/791/16 господарського суду міста Києваза позовомПриватного малого підприємства "Інтерсевен"до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 2"простягнення 42508,64грн.

за участю представників

позивача - Востров В.О. - директор;

відповідача - Гіневська-Фареник М.О., дов. б/н від 25.01.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство "Інтерсевен" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 2" про стягнення 37108,67 грн. основного боргу, 4719,35 грн. інфляційних втрат та 680,62 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. (суддя Домнічева І.О.) у справі №910/791/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016р. (колегією суддів у складі головуючого судді Рябухи В.І.. суддів - Ропій Л.М., Калатай Н.Ф.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 37108,67 грн. основного боргу, 4719, 35 грн. інфляційних втрат, 680, 62 грн. - 3% річних та 1378 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "РАДА 2" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016р. та рішення господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. та прийняти нове рішення, яким відмовити Приватному малому підприємству "Інтерсевен" у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 2" про відшкодування грошових зобов'язань повністю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.08.2016р. колегією суддів у складі головуючого судді Владимиренко С.В., суддів: Воліка І.М., Шевчук С.Р., касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАДА 2" було прийнято до провадження та призначено її розгляд у засіданні суду касаційної інстанції на 14.09.2016р.

Подана заявником касаційної скарги заява про зупинення виконавчого провадження №51795741 не підлягає задоволенню, оскільки вчинення таких дій не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції, який згідно ст.1211 Господарського процесуального кодексу України може до закінчення перегляду оскаржуваного рішення господарського суду в порядку касації, зупинити його виконання, а не виконавче провадження, як просив заявник.

За Розпорядженням Керівника апарату Вищого господарського суду України від 12.09.2016р. №08.03-04/3945 у зв'язку з перебуванням суддів Воліка І.М. та Шевчук С.Р. у відпустці, відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №910/791/16.

На підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №910/791/16 від 12.09.2016р. для розгляду даної справи у суді касаційної інстанції було визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Владимиренко С.В., суддів: Акулова Н.В., Мележик Н.І.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.10.2009р. між Приватним малим підприємством "Інтерсевен" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РАДА 2" (замовник) укладено договір на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів №10/09 (надалі - договір), за умовами якого підрядник прийняв на себе зобов'язання повного технічного обслуговування та ремонту ліфтів, заснованих на принципах технічного обслуговування, передбачених заводом-виробником по усуненню позапланових зупинок ліфтів, цілодобово без вихідних.

Згідно з п.2.1 договору до обов'язків підрядника належить, зокрема, забезпечення постійної технічної готовності ліфтів рег. №32794 г/п 10000 кг на 24 ост.v=1.6м/с, рег. №32795 г/п 400 кг на 24 ост. v=1.6м/с, рег. №30879 г/п 1000 кг на 10 ост. v=1.6м/с, рег. №31228 г/п 400 кг на 6 ост. v=1.0м/с, рег. №32796 г/п 1000 кг на 24 ост. v=1.6м/с, рег. №32797 г/п 400 кг на 24 ост. v=1.6м/с у житловому будинку, що знаходиться за адресою: вул. Срібнокільська, 12.

Як встановлено судами, у п.5.1 договору, в редакції додаткової угоди від 01.06.2011р. №1 передбачено, що загальна вартість по договору щомісячно складає 8563,54 грн., в тому числі ПДВ 1427,26 грн.

Відповідно до п.5.2 договору, в редакції додаткової угоди від 01.12.2012р. №178/02/НП, розрахунки за технічне обслуговування проводяться щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі акта виконаних робіт.

Договір вступає в силу з 01.11.2009р. та діє до 31.12.2011р. (п.6.1 договору). Договір автоматично продовжується на один рік, якщо жодна зі сторін не заявить іншій стороні про його розірвання за місяць до його закінчення (п.6.10 договору).

Судами попередніх інстанцій з посиланням на ч.2 ст.628 Цивільного кодексу України вірно зазначено, що укладений між сторонами правочин містить в собі елементи договору про надання послуг та договору підряду та підпадає під правове регулювання ст.ст.901-907, ст.ст.837-864 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, судами встановлено, що згідно п. 6.6 договору при його розірванні з ініціативи замовника, він зобов'язаний письмово повідомити директора ПМП "Інтерсевен", але не менш, ніж за 2 місяці до розірвання.

20.04.2015р. ТОВ "РАДА 2" звернулось до ПМП "Інтерсевен" з повідомленням №02-0338 про розірвання договору з 20.06.2015р.

Згідно з ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. За таких обставин, як встановлено судами та не заперечується сторонами, договір є розірваним з 20.06.2015р., а права та обов'язки сторін, які виникли з цього правочину, є припиненими.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст.526 Цивільного кодексу Україні та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.