Постанова ВГСУ від 14.09.2015 року у справі №910/29231/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року Справа № 910/29231/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 (головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф.)та на рішенняГосподарського суду міста Києва від 10.03.2015 (суддя Ярмак О.М.)у справі№ 910/29231/14 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доЖитлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13"простягнення 227.828,97 грн.,за участю представників:позивачаКабанцев Я.І.,відповідачаБойков О.С., В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13" про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 188.984,00 грн., інфляційних витрат в розмірі 21.377,54 грн., 3% річних у розмірі 6.937,28 грн., пені в розмірі 1.080,94 грн. та штрафу в розмірі 9.449,20 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015, позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 64.196,05 грн. основного боргу, 15.815,57 грн. інфляційних витрат, 5.286,66 грн. 3% річних, 759,76 грн. пені та 5.875,04 грн. штрафу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та припинення провадження у справі, а справу направити на новий розгляд.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 42, 43, 47 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами не було враховано, тієї обставини, що спір у даній справі виник з приводу оплати послуг з постачання питної води та відведення стоків, обсяги яких визначено актами відповідно до умов Договору, а не у зв'язку з оплатою обсягів води, яка йде на виготовлення гарячої води. Також скаржник вважає, що судами не були враховані надані позивачем до матеріалів справи копії зведених відомостей КП "ГІОЦ", з яких вбачається, що ЖБК "Індикатор-13" здійснювало платежі за воду для підігріву, але не в повному обсязі. Також скаржник стверджує, що будинок, який обслуговує відповідач, споживає питну воду, яка використовується для підігріву, і ним було погоджено обсяги отриманих послуг, а тому обов'язок оплачувати питну воду, в т.ч. і ту, що використана ним для надання населенню послуг з гарячого постачання, лежить на відповідачеві.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.08.2003 між Відкритим акціонерним товариством "АК "Київводоканал", правонаступником є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", як постачальником та Житлово-будівельним кооперативом "Індикатор-13" як абонентом був укладений Договір № 02867/4-03 на послуги водопостачання та водовідведення, за умовами якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

В п. 2 Договору визначено, що постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна", приймає каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин. Абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником.

Відповідно до п. 3.3 Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію відповідно до п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Згідно з п. п. 3.4 та 3.5 Договору абонент розраховується за надані послуги за водопостачання та водовідведення у встановленому органами виконавчої влади порядку у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжного документа до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір чинних тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником розрахункового документа до банківської установи направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акта в цей же термін. За невиконання цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

У п. 7.1 Договору сторони визначили, що цей Договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання питної води та водовідведення за Договором №02867/4-03 від 01.08.2003 в розмірі 188.984,00 грн., що включає в себе 67.830,41 грн. заборгованості за послуги з холодного постачання (питна вода та стоки) за кодом 3-672 та 121.153,59 грн. заборгованості за послуги гарячого водопостачання (питна вода та стоки) за кодом 3-50672, з яких стоки становлять 49.670,43 грн., а гаряча вода 71.483,16 грн., а також пені за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 1.080,94 грн., штрафу в розмірі 9.449,20 грн., 3% річних у розмірі 6.937,28 грн. та інфляційних витрат у розмірі 21.377,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Як зазначено судами, з розгорнутого розрахунку, наданого позивачем до матеріалів справи, вбачається, що за період з 01.12.2011 по 30.06.2014 за договором відповідачу було виставлено рахунки за послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 337.302,74 грн., а отримано плату за вказані послуги за договором на суму 150.318,48 грн., у зв'язку з чим у відповідача обліковується заборгованість в розмірі 188.984,00 грн.

Також судами встановлено, що відповідач в рахунок погашення боргу за кодом 3-672 в сумі 67.830,41 грн. сплатив 50.000,00 грн. платіжним дорученням № 88 від 29.08.2014 (враховуючи зміну призначення платежу листом ЖБК "Індикатор 13" № 2 від 21.01.2015) та 3.304,79 грн. платіжним дорученням № 13 від 09.02.2015.

Відтак, суди дійшли обґрунтованого висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кодом 3-672 (холодне водопостачання та стоки) в сумі 14.525,62 грн., а провадження у справі в частині стягнення 53.304,79 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Щодо заявленого до стягнення боргу за кодом 3-50672 в сумі 121.153,69 грн., з яких стоки становлять 49.670,43 грн., а гаряча вода 71.483,16 грн., колегія суддів відзначає таке.

Відповідно до п. 3.13 вищевказаних Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Згідно з п. 5.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.