ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2014 року Справа № 910/10920/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Полянського А.Г., Мачульського Г.М.розглянувши матеріали касаційної скарги житлово-будівельного кооперативу "Будівельник"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.06.2014р.у справігосподарського суду м. Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"до житлово-будівельного кооперативу "Будівельник"простягнення 54 857,45 грн. за участю представників сторін:
позивача: Березова І.Г. (представник за дов. від 13.06.2014р. №13),
відповідача: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ЖБК "Будівельник" про стягнення з відповідача заборгованості за надані з 01.11.2008 по 28.02.2013 послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 43 513,81 грн., інфляційних втрат в розмірі 892,11 грн., трьох процентів річних у розмірі 1 465,25 грн., пені в розмірі 283,52 грн., штрафу в розмірі 8 702,76 грн., судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ЖБК "Будівельник" неналежним чином виконує покладені на нього договором на послуги водопостачання та водовідведення від 25.08.1999 №7031/4-02 та чинним законодавством обов'язки стосовно повної, своєчасної та систематичної оплати отриманих ним послуг, з посиланням на норми права та умови договору.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.03.2014 у справі № 910/10920/13 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Вказане рішення мотивоване тим, що позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження того, що між сторонами були укладені будь-які додаткові угоди до договору № 7031/4-2 від 25.08.1999, в яких було б врегульовано питання щодо порядку визначення обсягів поставленої холодної питної води, яка використовується для приготування гарячої води, суду не надано; враховуючи, що договором № 7031/4-2 не передбачений обов'язок відповідача оплачувати обсяги холодної води, яка використовується для гарячого водопостачання та опалення, а інших договорів не надано, то відповідно, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення 43 513,81 грн.; позивачем не надано доказів представлення платіжних документів до банківської установи, як це передбачає п. 3.6 договору та не надано доказів направлення вимоги в порядку ст. 530 ЦК України, тому суд дійшов висновку, що строк оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення не настав, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 17110,28 грн. за водопостачання та водовідведення задоволенню не підлягають; оскільки позовні вимоги в частині стягнення основного боргу задоволенню не підлягають, то відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені, трьох процентів річних та штрафу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2014 рішення господарського суду м. Києва від 12.03.2014 у справі № 910/10920/13 скасовано частково і прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 20 543, 38 грн. основного боргу, 77, 92 грн. пені, 4 108, 68 грн. штрафу, 521, 75 грн. інфляційних нарахувань на суму боргу, 819, 60 грн. 3% річних, 817, 68 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
Вказана постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову мотивована невиконанням відповідачем умов договору на послуги водопостачання та водовідведення №7031/4-02 від 25.08.1999 щодо сплати вартості наданих послуг з посиланням на норми права, що регулюють загальні умови виконання договору та відповідальності за його невиконання, норми що регулюють централізоване водопостачання та умови зазначеного договору. В частині відмови в позові - тим, що: чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду; тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач; при цьому, саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води; відповідач заперечує знаходження на його балансі, в управлінні, повному господарському віданні, користуванні, концесії, тощо теплових пунктів (бойлерів) для підігріву води за лічильниками, по яких позивач просить суд стягнути кошти; позивачем не доведено того, що теплові пункти, з яких здійснено постачання гарячої води, перебувають на балансі відповідача.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ЖБК "Будівельник" звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції з даної справи залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема ст. 43 ГПК України та неправильно застосовано норми матеріального права - п.1 ч.2 ст. 11, ст.ст. 253, 525, 526, 530, 626, 627, 614 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 16, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", п.п.3.1, 3.13, 3.14 Правил користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. Зокрема, як зазначається скаржником: для правильного вирішення спору в частині стягнення штрафу у заявленій сумі 4108, 68 грн., який відповідно до п.4.6 договору підлягає сплаті за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати, суд не обгрунтував, які саме рахунки або вимоги про оплату безпідставно відмовився оплатити відповідач; за які саме послуги був виставлений кожний рахунок (вимога); на яку суму, чи передбачені такі послуги Договором, відповідно, у залежності від встановлених обставин, здійснити перевірку обгрунтованості заявленої до стягнення суми штрафу; доводи відповідача про відсутність заборгованості за водопостачання та водовідведення згідно договору та наявні в матеріалах справи копії актів зняття показників з приладів обліку за вказаний період, розшифровки рахунків відповідача, зведених відомостей розщеплення плат, розшифровок по дебету у розрізі споживачів апеляційним судом не розглядалось як доказ заперечення по справі.
У відзиві ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.1999 між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал" (постачальник) та ЖБК "Будівельник" (абонент) укладено договір №7031/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення.
На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20.07.2001 № 359 Державне комунальне об'єднання "Київводоканал" було перетворено у відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".
Із Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 768385 вбачається, що найменування Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", ідентифікаційний код 03327664 було змінено на публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" ідентифікаційний код 03327664.
Відповідно до п. 1.1 договору № 7031/4-02 постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору № 7031/4-02, позивач забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично допустимі концентрації шкідливих речовин; здійснює заміну, ремонт несправних водолічильників, їх держперевірку за письмовою заявкою відповідача, за його рахунок та попередньою оплатою вартості послуг, що надаються (п. 2.1); відповідач сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством; у разі зміни тарифів сплата послуг відповідачем здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору (2.2).
Згідно із п.п. 3.1, 3.4, 3.6, 3.7 договору № 7031/4-02 кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем; зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником позивача спільно з представником відповідача (3.1); кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з позивачем, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил (3.4); відповідач розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи; у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг відповідач зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін; при невиконанні цієї умови дані позивача вважаються прийнятими відповідачем (3.7).
Пунктом 5.1 договору № 7031/4-02 сторони погодили умову про те, що цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.
Судом встановлено, що позивачем за період з 01.11.2008 по 28.02.2013 відповідачеві було надано послуг на загальну суму 229 429,95 грн., що підтверджується копіями актів про зняття показань з приладів обліку за вказаний період, розшифровок рахунків відповідача, зведених відомостей розщеплення плат, розшифровок по дебету у розрізі споживачів, наявних у матеріалах справи.
За надані послуги відповідач сплатив 185163,53 грн., внаслідок чого, враховуючи знижки, сплату в рахунок погашення боргу за попередній період, несплачена сума заборгованості за вказаний період склала 43 513,81 грн., з яких 17 110,28 грн. становить сума боргу за холодне водопостачання та стоки (код 1-734), 22 970,43 грн. - за холодну воду, яка йде на виготовлення гарячої води та 3 433,10 грн. за її стоки (код 1-50734).
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.
Згідно п. 3.1, 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 за № 190 (далі - Правила № 190), розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку; розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
Сервіси для юристів