ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2016 року Справа № 914/4448/15 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Чернова Є.В.- головуючого, Ємельянова А.С., Карабаня В.Я.за участю представників: від позивача: розглянув касаційну скаргу Смакота Н.І. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 рокуу справі№914/4448/15 господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доМіського комунального підприємства "Жидачівтеплокомуненерго"простягнення 42278,02грн.В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Львівської області від 17.02.2016 р. (суддя Щигельська О.І.) відмовлено у задоволенні позову про стягнення 42278,02 гривень (з яких: 12306,61 грн. - пеня, 20472,89 грн. - штраф, 4932,45 грн. - 3% річних та 4566,07 грн. - інфляційні втрати).
Рішення суду мотивоване тим, що спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №68 від 17.01.2013 року та №277 від 13.02.2014 року, а також договором №162/30 про організацію взаєморозрахунків від 13.02.2014 року, сторони погодили інший порядок проведення розрахунків за природний газ, поставлений у жовтні-грудні 2012 року на підставі договору купівлі-продажу природного газу №12/770-ТЕ-21 від 02.09.2012 року, а також визначили відповідальність за порушення його умов, з огляду на що, відсутні підстави для стягнення неустойки відповідно до договору купівлі-продажу природного газу, а також 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі ст.625 ЦК України. Суд у рішенні зазначив, що для застосування санкцій, передбачених договором поставки природного газу, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених протокольними рішеннями та договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до п.15 якого, сторони засвідчили, що після виконання договору не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що МКП "Жидачівтеплокомуненерго" повністю та належним чином виконало зобов'язання із оплати природного газу, отриманого у жовтні-грудні 2012 року, на підставі договору купівлі-продажу природного газу №12/770-ТЕ-21 від 02.09.2012 року, відтак, підстави для застосування відповідальності за порушення грошового зобов'язання відсутні, оскільки МКП "Жидачівтеплокомуненерго" вжило усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання грошового зобов'язання в частині погашення заборгованості перед позивачем, яка виникла, серед іншого, внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, та з огляду на особливості здійснення господарської діяльності у сфері теплопостачання та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність у цій сфері.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 р. (судді: Якімець Г.Г., Бойко С.М., Бонк Т.Б.) рішення господарського суду Львівської області від 17.02.2016 р. залишено без зміни.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в касаційній скарзі просить постанову та рішення господарського суду скасувати з підстав порушенням норм матеріального (ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 549-552, 625, 631, 638, 615, 654 Цивільного кодексу України) та процесуального (ст. 4-2, 4-5, 43, 83, 84, 11128 Господарського процесуального кодексу України) права, позов задовольнити.
Скаржник вважає, що розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат здійснено станом на дату остаточного розрахунку, тоді як ні договір про організацію взаєморозрахунків, ні спільні протокольні рішення не містить положень про внесення змін до Договору; розповсюдження його дії на відносини сторін, що склалися до його укладання
(тобто не мають зворотної сили), тому нарахування, що здійснені Позивачем, є
правомірними.
Судами не надано належної правової оцінки тій обставині, що сторони спільних протокольних рішень у п. 2.5. розділу 2 "ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ВЗАЄМОРОЗРАХУНКІВ" зазначили, що "Сторона 3 (Відповідач по справі) перераховує Стороні останній (Позивач по справі) кошти в сумі... грн., у т.ч. ПДВ ... грн., за природний газ 2012 року згідно з договором від 02.09.2012р. №12/770-ТЕ-21... ". Тобто, зазначена обставина вказує, що Спільні протокольні рішення підписані Сторонами для умов виконання Договору, а не на зміну умов вказаного Договору. Отже, суди зобов'язанні надати оцінку спільним протокольним рішенням в контексті умов Договору та норм законодавства, що регулює зміни умов договору, зокрема ст.ст. 653, 654 ЦК України.
Скаржник не погоджується з мотивами оскаржуваних судових рішень, доводячи, що правовідносини між сторонами, які виникають на підставі договору про організацію проведення сторонами взаєморозрахунків та правовідносини, які пов'язанні з спільними протокольними рішеннями не є подібними, а тому відсутні правові підстави для висновку, що правова позиція Верховного Суду України, яка наведена у постановах від 11.11.2015 р. у справі № 927/1733/14 та від 01.07.2015 р. у справі № 924/1230/14 з приводу застосування ст. 625 ЦК України є обов'язковою для судів та сторін у цій справі.
Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, за участю представника скаржника, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом 02.09.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (в тексті договору - продавець) та Міським комунальним підприємством "Жидачівтеплокомуненерго" (в тексті договору - покупець) укладено договір №12/770-ТЕ-21 купівлі - продажу природного газу, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець - прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.
Відповідно до п.п.2.1, 3.1 Договору продавець передає покупцеві з 01 вересня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ, обсягом до 420 тис. куб. м, в тому числі по місяцях: в жовтні - 80 тис. куб. м; у листопаді - 140 тис. куб. м, в грудні - 200 тис. куб. м у пунктах приймання - передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ, покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу (п.3.3 Договору).
При цьому, оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 Договору).
У пункті 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 Договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.
Згідно з п.11.1 Договору останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 вересня 2012 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
На виконання умов Договору, за період з жовтня по грудень 2012 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 360729,10 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.
Також судом встановлено, що 17.01.2013 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області (сторона-1), Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації (сторона-2), Міським комунальним підприємством "Жидачівтеплокомуненерго" (сторона-3) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (остання сторона) підписано спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №68 за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету.
Відповідно до п.1 наведеного вище Рішення його предметом є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11.01.2005 року №20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (з наступними змінами).
Згідно з п.2.5 спільного протокольного рішення №68 відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивача кошти в сумі 245307,59 грн, у т. ч. ПДВ 40884,60 грн., за природний газ 2012 року згідно з договором від 02.09.2012 року №12/770-ТЕ-21 з таким записом у графі "призначення платежу": "Постанова Кабінету міністрів України від 11.01.2005 №20, за природний газ 2012 року, договір від 02.09.2012 року №12/770-ТЕ-21 (дата і номер Спільного протокольного рішення), у т. ч. ПДВ 40884,60 грн.".
На виконання спільного протокольного рішення №68 від 17.01.2013 року відповідач перерахував позивачу 245307,59 грн. за природний газ, спожитий у жовтні, листопаді та частково у грудні 2012 року, що підтверджується платіжним дорученням №15 від 25.01.2013 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.
Поряд з тим, 13 лютого 2014 року між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області (сторона-1), Департаментом фінансів Львівської облдержадміністрації (сторона-2), Міським комунальним підприємством "Жидачівтеплокомуненерго" (сторона-3) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (остання сторона) підписано ще одне спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання №277 за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, відповідно до п.1 якого передбачено, що предметом даного рішення є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11.01.2005 року №20 "Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (з наступними змінами).
Згідно з п.2.5 спільного протокольного рішення №277 відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивача кошти в сумі 14921,51 грн., у т. ч. ПДВ 2486,92 грн., за природний газ 2012 року згідно з договором від 02.09.2012 року №12/770-ТЕ-21 з таким записом у графі "призначення платежу": "Постанова Кабінету міністрів України від 11.01.2005 №20, за природний газ 2012 року, договір від 02.09.2012 року №12/770-ТЕ-21, у т.ч. ПДВ 2486,92 грн.".
Пунктом 2.6 спільного протокольного рішення №277 передбачено, що позивач перераховує кошти в сумі 14921,51 грн. до загального фонду Державного бюджету України у вигляді податків.
На виконання спільного протокольного рішення №277 від 13.02.2014 року відповідач перерахував позивачу 14921,51 грн. за природний газ, спожитий частково у грудні 2012 року, що підтверджується платіжним дорученням №35 від 21.02.2013 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.
Сервіси для юристів