ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2015 року Справа № 912/682/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград,
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2015
зі справи № 912/682/14
за позовом приватного акціонерного товариства "Креатив" (далі - Позивач)
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз", м. Кіровоград (далі - Відповідач),
про визнання договору недійсним.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Позивача - Мельник Л.В.,
Відповідача - Волошиної О.О., Вініченко К.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про визнання недійсним договору між Позивачем і Відповідачем від 01.10.2012 № П-01/2627-ПГ/2012 на постачання природного газу (для промислових та комунально-побутових підприємств) (далі - Договір).
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.02.2015 (колегія суддів у складі: Змеул О.А. - головуючий, судді Поліщук Г.Б. і Тимошевська В.В.): позов задоволено; Договір визнано недійсним; стягнуто з Відповідача на користь Позивача 1 218 грн. судового збору і 1 771,20 грн. витрат на проведення судової експертизи.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 (колегія суддів у складі: Парусніков Ю.Б. - головуючий, судді Білецька Л.М. і Верхогляд Т.А.): задоволено апеляційну скаргу Відповідача; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; з Позивача стягнуто на користь Відповідача 609 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Позивач просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи і залишити в силі рішення місцевого господарського суду від 03.02.2015, судові витрати покласти на Відповідача. Скаргу з посиланням на норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано порушенням апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу та доповненнях до нього Відповідач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про прийняття оскаржуваної постанови з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та про невідповідність тверджень скаржника дійсним обставинам справи, і просить згадану постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норма матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.
Позов обґрунтовано тим, що Договір не відповідає Типовому договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, генеральний директор Позивача Бойко О.М. цей договір не підписував, хто виконав підпис від імені Бойко О.М., Позивачу не відомо.
Позивачем подано суду акт службового розслідування по факту підроблення підпису генерального директора Позивача Бойко О.М. у Договорі. Згідно з цим актом у ході перевірки комісією встановлено, що печатку на Договорі поставлено головним бухгалтером Позивача в березні 2013 року. При цьому головний бухгалтер отримала Договір (вже з підписами від імені генерального директора) від Нікішова М.Г., який на той час працював головним енергетиком Позивача. Із займаної посади Нікішов М.Г. звільнився 20.05.2014 у зв'язку з виходом на пенсію.
Господарський суд у відповідності до статті 30 ГПК України викликав у судове засідання, Слюсаренко Т.О. - головного бухгалтера Позивача з 31.05.2011. Слюсаренко Т.О. пояснила суду, що: в березні 2013 року до неї звернувся колишній головний енергетик Позивача Нікішов М.Г. з проханням поставити печатку на 2-х примірниках Договору; останній вже був з підписами, схожими на підпис генерального директора Позивача Бойко О.М.; оскільки в неї не було підстав не довіряти Нікішову М.Г., то вона поставила відбитки печатки Позивача на 2-х примірниках Договору.
За клопотанням Позивача у справі була призначена судова почеркознавча експертиза документів, а саме Договору, яка була виконана судовим експертом Кіровоградського відділення Одеського НДІ судових експертиз.
У висновку відповідної експертизи від 05.08.2014 № 951 зазначено, що підписи від імені Бойко О.М. у Договорі, які містяться лівіше рукописних записів "О.М. Бойко" на 12, 13, 14, 15 та 18 сторінках документа, виконані не самим Бойко О.М., а іншою особою з деяким наслідуванням підпису (підписів) Бойко О.М.
Таким чином, генеральний директор Позивача Бойко О.М. Договір не підписував, особа, яка підписала Договір, Позивачу та Відповідачу невідома.
Генеральний директор Бойко О.М. представляє Позивача за законом і згідно із статутом Позивача. Інша особа не мала повноважень на підписання Договору від імені Позивача.
Сервіси для юристів