Постанова ВГСУ від 14.07.2015 року у справі №911/379/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року Справа № 911/379/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 рокуу справі господарського суду№ 911/379/15 Київської областіза позовомГідеона Бьома в якості арбітражного керуючого компанії "Конрад Якобсон ГмбХ", м. Гамбург, Федеративна Республіка НімеччинадоПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат"простягнення 72 191 763, 85 грн.у судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат":Комар О.В. (довіреність №47 від 27.02.2015 року),Гідеона Бьома в якості арбітражного керуючого компанії "Конрад Якобсон ГмбХ":Тертичний Т.О. (довіреність від 15.12.2014 року), Янчук А.В. (довіреність від 15.12.2014 року).В С Т А Н О В И В :

03.02.2015 року Гідеон Бьом в якості арбітражного керуючого компанії "Конрад Якобсон ГмбХ" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" (далі - відповідача) про стягнення 72 191 763, 85 грн., з яких 57 758 031, 72 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, завданих відповідачем невиконанням свого обов'язку з викупу належних позивачу акцій ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат", та 14 433 732, 13 грн. інфляційних втрат (том 1, а.с. 5 - 205).

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2015 року порушено провадження у справі №911/379/15 та прийнято позовну заяву до розгляду у судовому засіданні на 03.03.3015 року, в якому оголошувалась перерва (том 1, а.с. 1 - 2, том 2, а.с. 144, 214).

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2015 року (суддя Саванчук С.О.) провадження у справі припинено як помилково порушене на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на встановлення обставин подання позову арбітражним керуючим Гідеоном Бьомом, як посадовою особою компанії "Конрад Якобсон ГмбХ", від власного імені, а не від імені юридичної особи, інтереси якої він представляє, що виключає можливість його участі в судовому процесі як сторони (позивача) в розумінні статті 21 ГПК України (том 2, а.с. 234 - 236).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу місцевого господарського суду від 26.03.2015 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для розгляду по суті, обґрунтовуючи неповнотою з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невірним застосуванням положень законодавства, що визначає порядок провадження у справах з іноземним елементом, а також невідповідністю фактичним обставинам справи його висновків про неналежність позивача Гідеона Бьома, який є арбітражним керуючим у справі про банкрутство компанії "Конрад Якобсон ГмбХ", що створена за правом Федеративної Республіки Німеччина (далі - ФРН), як позивача з позовними вимогами про стягнення з відповідача на користь компанії "Конрад Якобсон ГмбХ" збитків у вигляді упущеної вигоди.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Агрикової О.В., суддів: Мальченко А.О., Жук Г.А.) апеляційну скаргу Гідеона Бьома в якості арбітражного керуючого компанії "Конрад Якобсон ГмбХ" задоволено, ухвалу господарського суду Київської області від 26.03.2015 року скасовано, матеріали справи №911/379/15 передано для розгляду по суті до господарського суду Київської області (том 3, а.с. 82 - 87).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 27.04.2015 року, а ухвалу суду першої інстанції від 26.03.2015 року залишити без змін, аргументуючи порушенням апеляційним судом положень статей 19, 41 Конституції України, статті 319 Цивільного кодексу України, статей 8, 13, 25, 26, 29, 73, 74 Закону України "Про міжнародне приватне право", статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" та статей 1, 2, 41, 12 - 17, 21, 22, 80, 123 ГПК України, що полягало у помилковому застосуванні до спірних правовідносин законодавства ФРН при з'ясуванні правового статусу арбітражного керуючого Гідеона Бьома як сторони в процесах щодо ліквідаційної маси неплатоспроможної компанії "Конрад Якобсон ГмбХ", яка є резидентом ФРН, в силу його службового положення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників сторін, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Отже, для іноземних суб'єктів господарювання передбачено національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам України.

При цьому, питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), зокрема, визначення застосовуваного права, процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, підсудність судам України справ з іноземним елементом - вирішуються відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право" (статті 1, 2 цього Закону).

Відповідно до частини 1 статті 4 та частини 1 статті 6 Закону України "Про міжнародне приватне право", право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини.

Згідно з частинами 1, 3 статті 8 Закону України "Про міжнародне приватне право", при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Положеннями статей 16 - 18 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є. Виникнення і припинення цивільної правоздатності фізичної особи, а також її цивільна дієздатність визначається особистим законом фізичної особи.

Відповідно до статей 25, 26 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи, яким вважається право держави місцезнаходження юридичної особи, тобто держави, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави (закон інкорпорації).

Отже, згідно із зазначеними колізійними нормами Закону України "Про міжнародне приватне право", правовий статус іноземного учасника судового процесу (як фізичної, так і юридичної особи) визначається за його особистим законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, позовну заяву б/н від 02.02.2015 року до господарського суду Київської області подано Гідеоном Бьомом, який діє в якості арбітражного керуючого компанії "Конрад Якобсон ГмбХ" (том 1, а.с. 5 - 205); на підтвердження своїх повноважень Гідеоном Бьомом надано рішення Місцевого суду м. Гамбург від 01.07.2013 року у справі №67с ІЕ 1/13 про його призначення арбітражним керуючим у справі банкрутство компанії "Конрад Якобсон ГмбХ", в якому зазначено про те, що особи, які мають зобов'язання перед боржником, надалі мають сплачувати їх не боржнику, а арбітражному керуючому (том 2, а.с. 93 - 95).

Апеляційним судом встановлено, що згідно законодавства ФРН, після порушення провадження у справі про банкрутство право боржника розпоряджатися ліквідаційною масою та передавати право власності на неї переходить до арбітражного керуючого (§ 80 абз. 1 Положення про банкрутство ФРН) (том 2, а.с. 231).

При цьому, лише арбітражний керуючий може ініціювати нові провадження щодо неплатоспроможного товариства (діючи як окрема сторона від власного імені у якості арбітражного керуючого) (абз. 4 висновку фахівців з німецького права щодо правоздатності арбітражного керуючого від 23.03.2015 року) (том 2, а.с. 232).

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до права та усталеної судової практики ФРН, арбітражний керуючий виступає в судових процесах щодо ліквідаційної маси боржника як сторона від власного імені в силу свого службового положення, а не як представник неплатоспроможного підприємства (том 2, а.с. 102).

З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку, що звертаючись до господарського суду Київської області з позовними вимогами до відповідача від власного імені "в якості арбітражного керуючого" компанії "Конрад Якобсон ГмбХ", а не як її представника, Гідеон Бьом, який є громадянином ФРН, діяв в силу свого службового положення та в межах прав та обов'язків, наданих йому за правом ФРН.

Зазначене стало підставою для скасування судом апеляційної інстанції ухвали місцевого господарського суду від 26.03.2015 року про припинення провадження у справі №911/379/15 за позовом Гідеона Бьома в якості арбітражного керуючого компанії "Конрад Якобсон ГмбХ" до ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" про стягнення 72 191 763, 85 грн., як такої, що прийнята з порушенням норм міжнародного права та обмежує позивача, як резидента іноземної держави, в реалізації права на судовий захист в господарському суді України.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками Київського апеляційного господарського суду за змістом оскаржуваної постанови від 27.04.2015 року, вважає їх такими, що узгоджуються з положеннями Закону України "Про міжнародне приватне право" про вибір права, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин з іноземним елементом.

Доводи відповідача про те, що право іноземного суб'єкта господарювання на звернення до господарського суду визначається процесуальним законом України, який встановлює коло суб'єктів, які можуть набувати статусу сторони в господарському процесі в суді України, колегія суддів суду касаційної інстанції відхиляє, як необґрунтовані, оскільки питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом на предмет з'ясування процесуальної правоздатності і дієздатності іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, вирішуються відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право".

Доводи касаційної скарги про помилковість обрання апеляційним судом права Федеративної Республіки Німеччина для визначення правового статусу Гідеона Бьома в якості арбітражного керуючого компанії "Конрад Якобсон ГмбХ", як позивача у даній справі, з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судом апеляційної інстанції, зводяться до намагання переконати Вищий господарський суд України здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень касаційного суду відповідно до статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.