ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2015 року Справа № 910/26386/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Воліка І.М., Шевчук С.Р.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Камбіо"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 рокута на рішеннягосподарського суду міста Києва від 26.01.2015 рокуу справі№910/26386/14 господарського суду міста Києваза позовом Державної іпотечної установидоПублічного акціонерного товариства "Банк "Камбіо"простягнення 11 284 672, 98 грн.
за участю представників:
Позивача: Кривошей Є.В. (дов.№3816/15/1 від 21.07.2014 року);
Відповідача: Звєрєва О.В. (дов.№04/578д від 04.03.2015 року);
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 року у справі №910/26386/14 (суддя: Демидов В.О.) позовні вимоги задоволенні у повному обсязі; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Камбіо" на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитом у розмірі 11 000 000,00 грн., нараховані відсотки у розмірі 253 602,75 грн., пеню на нараховані і несплачені відсотки у розмірі 2 734,67 грн., пеню у розмірі 25 315,08 грн. за несплату суми кредиту, 3% річних, нарахованих на несплачені відсотки, у розмірі 308,15 грн., 3% річних у розмірі 2 712, 33 грн., а також судовий збір у розмірі 73080,00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року (судді: Дідиченко М.А., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Камбіо" залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 року у справі № 910/26386/14 залишено без змін.
Оскаржені судові акти мотивовані наявністю правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідач з 01.11.2014 року припинив сплату відсотків за договором, а також не повернув суму фінансового кредиту у встановлений строк.
Не погодившись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Банк "Камбіо" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 року та рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2015 року по справі №910/26386/14 та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представником відповідача, заявлено клопотання про залучення заяви про вимоги кредитора від 20.03.2015 року №2745/15/2, яке судом залишено без задоволення, через безпідставність, оскільки, згідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи викладені у касаційній скарзі, просив її задовольнити.
Представник позивача, у судовому засіданні, проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.
Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.05.2013 між Державною іпотечною установою (кредитор) та Публічним акціонерним банком "Банк Камбіо" (позичальник) укладено кредитний договір № 26/3 відповідно до предмету якого кредитор надав позичальнику на умовах договору, а позичальник зобов'язався прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути кредитору грошові кошти у сумі 19 000 000,00 грн. (дев'ятнадцять мільйонів гривень) (фінансовий кредит) та сплатити відсотки за користування фінансовим кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. (п.1.1. Договору).
Згідно із п. 1.2 договору фінансовий кредит надається позичальнику на строк до 23.05.2014.
Відповідно до пункту 1.5 договору за користування фінансовим кредитом позичальник сплачує кредитору відсотки, в порядку та розмірах згідно наступного:
- відсотки за користування фінансовим кредитом розраховуються у розмірі 15,3% річних; (пп.1.5.1. Договору);
- відсотки нараховуються за методом "факт/факт" на фактичний залишок заборгованості Позичальника за фінансовим кредитом за фактичний час користування ним, починаючи з першого дня видачі фінансового кредиту. При нарахуванні відсотків день видачі фінансового кредиту приймається до розрахунку як 1(один) повний день користування фінансовим кредитом, а день повернення фінансового кредиту до розрахунку відсотків не включається; (пп.1.5.2 Договору);
- відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше останнього банківського дня кожного місяця. (пп.1.5.3 Договору).
Пунктом 2.2.4 договору встановлено, що у випадку неналежного виконання взятих на себе за договором зобов'язань відповідач зобов'язаний за першою вимогою позивача сплатити у повному обсязі штрафні санкції, а також усі інші передбачені договором платежі.
Згідно із п. 3.2 договору за порушення взятих на себе зобов'язань з повернення суми фінансового кредиту та/або сплати відсотків за користування фінансовим кредитом Позичальник на вимогу Кредитора сплачує на користь Кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.
Додатковою угодою від 30.12.2013 № 1 до договору сторони змінили редакцію пунктів 1.1 та 2.1.1 договору щодо суми фінансового кредиту і визначили його розмір у сумі 14000000,00 грн. (чотирнадцять мільйонів гривень).
Додатковою угодою від 18.02.2014 до договору сторони визначили, що частину фінансового кредиту - грошові кошти у сумі 1 000 000,00 грн., позичальник зобов'язується перерахувати протягом трьох робочих днів з моменту підписання вказаної додаткової угоди на рахунок кредитора і з моменту сплати вказаної грошової суми сума фінансового кредиту, яку позичальник зобов'язується повернути кредитору, складає 13 000 000,00 грн. (тринадцять мільйонів гривень).
Додатковою угодою від 23.05.2014 № 3 сторони дійшли згоди щодо нової редакції пункту 1.1 договору та встановили, що сумою фінансового кредиту є 11000000,00 грн. (одинадцять мільйонів гривень). Кінцевий строк сплати суми фінансового кредиту відповідно до вказаної додаткової угоди - 21.11.2014.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що сторонами у справі укладено кредитний договір із подальшим укладенням додаткових угод до договору, на виконання яких позивачем на користь відповідача у справі перераховано кошти фінансового кредиту у розмірі 14000000,00 грн. Факт виконання позивачем зобов'язань за кредитним договором підтверджений наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 27.05.2013 № 2242 на суму 14000000,00 грн., випискою з банківського рахунку установи відповідача від 25.12.2014 та не спростовується відповідачем у справі.
Сервіси для юристів