Постанова ВГСУ від 14.07.2015 року у справі №904/7435/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року Справа № 904/7435/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"на рішеннявід 09.12.2014господарського суду Дніпропетровської області та на постанову від 13.05.2015Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/7435/14 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю торгово-будівельна компанія "Валган"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОСОБА_4простягнення 2 330 876,31 грн.В судове засідання прибули представники сторін:позивачаБоровський М.Є. (дов. від 24.10.2014 № 02-36/3072);відповідачане з'явились;третьої особине з'явились;ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (надалі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-будівельна компанія "Валган" (надалі - ТОВ ТБК "Валган", відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, про стягнення з відповідача як поручителя заборгованості по Договору кредиту № 09.2/354-6 від 19.10.2006 у сумі 172 695,73 доларів США, що еквівалентно становить 2 330 876,31 грн., з яких: заборгованість за кредитом у сумі 100 307 доларів США, що еквівалентно 1 353 844,78 грн.; заборгованість за відсотками у сумі 61 174,72 доларів США, що еквівалентно 825 675, 92 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 6 965,76 доларів США, що еквівалентно 94 017,00 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків у сумі 4 248,24 доларів США, що еквівалентно 57 338,61 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2014 у справі № 904/7435/14 (суддів Євстигнеєва Н.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 (колегія суддів: Подобєд І.М. - головуючий, судді - Величко Н.Л., Іванов О.Г.), у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач - ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2014 скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки надано невірну юридичну оцінку усім обставинам справи, що призвело до неправильного застосування положень частини 1 та 4 ст. 559 Цивільного кодексу України та є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Відповідч не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання касаційної інстанції не з'явились про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином, а тому їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті без їх участи.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представника позивача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення кредитної заборгованості у загальній сумі 172 695,73 доларів США, що еквівалентно становить 2 330 876,31 грн., з відповідача як поручителя на підставі Договору поруки № 4 від 19.10.2006, у зв'язку з неналежним виконанням третьою особою як Позичальником (ОСОБА_4.) умов Договору кредиту № 09.2/354-6 від 19.10.2006 щодо своєчасної сплати кредитних коштів, процентів, а також штрафних санкцій (пені), у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту.

Судами встановлено, що 19.10.2006 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") (Кредитор) та фізичною особою - ОСОБА_4 (Позичальник) укладений Договір кредиту № 09.2/354-6, за умовами якого Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 147800,00 доларів США, зі сплатою 13,0 відсотків річних; погашення суми основної заборгованості здійснюється згідного наведеного графіку, з кінцевим терміном повернення кредиту до 18.10.2013; кредит надається Позичальнику на споживчі потреби з встановленням іпотеки; Позичальник не має право використовувати кредит для сплати відсотків по кредитах та інших боргових зобов'язаннях (п. п. 1.1., 1.2. Договору кредиту).

В забезпечення належного виконання Позичальником кредитних зобов'язань, 19.10.2006 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (Кредитор), фізичною особою - ОСОБА_4 (Позичальник) та ТОВ ТБК "Валган" (Поручитель) укладений Договір поруки № 4, за умовами якого Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту №09.2/354-6 від 19.10.2006, і зокрема, щодо повернення кредиту в сумі 147800,00 доларів США з кінцевим терміном до 18.10.2013 на умовах визначених цим Договором, або достроково у випадках, передбачених п. п. 2.6.3., 3.2.3., 4.4., 4.5., 5.4. Договором кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 13 відсотків річних (п. п. 1.1., 2.1.1. та 2.1.2. Договору поруки).

Згідно підпункту 3.3.1. Договору поруки Кредитор зобов'язаний протягом одного робочого дня після дати невиконання Позичальником, забезпеченого порукою зобов'язання, направити Поручителю перше письмове повідомлення з визначеним обсягом виконаного та невиконаного Позичальником відповідного зобов'язання. Якщо Поручитель не виконує свої зобов'язання протягом 45 діб Кредитор зобов'язаний направити Поручителю друге письмове повідомлення про невиконання Позичальником відповідного зобов'язання. Усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача (п. 5.1. Договору поруки).

Відповідно до підпункту 3.3.2. Договору поруки, Кредитор зобов'язаний до моменту виконання забезпеченого порукою зобов'язання, не змінювати умови договору кредиту без попереднього письмового погодження Поручителя. Договір поруки набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 5.2. Договору поруки).

Разом з тим, 25.06.2009 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (Кредитор) та фізичною особою ОСОБА_4 (Позичальник) укладена Додаткова угода № 1 про внесення змін до Договору кредиту №09.2/354-6 від 19.10.2006, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти пункти 1.1. та 1.2. Договору кредиту у наступній редакції:

"1.1. Кредитор надає Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 147800,00 доларів США, з якої фактична заборгованість станом на 25.06.2009 становить 100 307,00 доларів США, а сума наданих коштів на поточні потреби становить 4973,59 доларів США, зі сплатою 15,0 процентів річних, починаючи з 20.10.2008 та з кінцевим терміном погашення суми основної заборгованості до 18.10.2013 (включно), на умовах визначених цим Договором. Сплата комісій здійснюється у розмірі та в порядку, визначеному в Додатку № 1 до Договору, що є його невід'ємною частиною.

1.2. кредит надається Позичальнику на наступні цілі та в наступному порядку: частина кредиту в розмірі 147800,00 доларів США на споживчі цілі з встановленням іпотеки; частина кредиту в розмірі 4973,59 доларів США на поточні потреби".

При цьому на зворотній стороні тексту укладеної Додаткової угоди міститься відмітка щодо ознайомлення з умовами цієї угоди директора ТОВ ТБК "Валган" ОСОБА_6, підпис вказаної особи та печатка товариства.

Банком на виконання умов Кредитного договору надано кредитні кошти, проте Позивачльник - ОСОБА_4 кредит повернула часткова у сумі 47493,00 доларів США. У зв'язку з неналежним виконання Позичальником кредитних зобов'язань, 23.03.2011 Банк звернувся до відповідача як поручителя з листом, в якому містилась вимога про сплату заборгованості у сумі 1367998,06 грн.

21.05.2014 Банк повторно звернувся до відповідача з вимогою (за вих. №08.403-186/67-8578) відповідно до пункту 3.1. Договору поруки № 4 від 19.10.2006 про погашення заборгованості по Договору кредиту № 09.2/354-6 від 19.10.2006, в якій вимагав на протязі сорока п'яти днів з дати отримання даної вимоги погасити заборгованість у сумі 973 293,10 дол. США, що за офіційним курсом станом на 29.10.2013 становить 7 779 531,77 грн., а також відсотки та пеню, які будуть нараховуватись Банком до дня погашення заборгованості. Зазначена вимога направлена відповідачу ТОВ "Валган" 22.05.2014, що підтверджено описом вкладенням у цінний лист та фіскальним чеком від 22.05.2014.

У зв'язку з тим, що кредитна заборгованість по Договору кредиту № 09.2/354-6 від 19.10.2006 у повному обсязі не погашена ні Позичальником ні Поручителем, Банк звернуся з позовом до відповідача як поручителя, оскільки на момент звернення до суду з позовом неповнернутою залишилась сума боргу у розмірі 100307,00 доларів США.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за умовами забезпечуваного Договору поруки відповідач поручився перед Банком за повернення Позичальником кредиту у розмірі 147800,00 доларів США зі сплатою 13 % річних на умовах та у поряду, визначеному Договором кредиту. При цьому в пункті 3.3.2. Договору поруки сторони погодили не змінювати умов Договору кредиту без письмового погодження з Поручителем. Разом з тим, між Банком та Позичальником укладена Додаткова угода № 1 від 25.06.2009, якою Позичальнику надано додаткові кредитні кошти на поточні потреби та збільшено відсоткову ставку по кредиту, що призвело до зміни умов Договору кредиту внаслідок якої збільшено обсяг відповідальності Поручителя.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений законом або договором поруки. За умовами Договору поруки сторони визначили, що згода на зміну основного зобов'язання повинна бути письмова, а отже саме лише повідомлення кредитором або боржником поручителя про зміну умов договору не є належним доказом надання поручителем згоди.

Згідно із частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.