Постанова ВГСУ від 14.06.2016 року у справі №922/469/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 922/469/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Килими України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 у справі№ 922/469/16 господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Килими України"доПублічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про"провизнання недійсним договору,за участю представників: від позивачаБаранов В.С.від відповідачане з'явивсявід третьої особиГалицький М.І.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Килими України" (далі - ТОВ "Килими України") звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті Ворота" (далі - ПАТ "Банк Золоті Ворота") про: визнання недійсним іпотечного договору № 07-238 від 30.08.2007, укладеного між позивачем та відповідачем і посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Н.В. за р.н. 1-2540; скасування запису про заборону на нерухоме майно, внесеного до Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна 30.08.2007 о 19 год. 09. хв. за № 5576896 на підставі іпотечного договору № 07-238 від 30.08.2007, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Н.В. за реєстровим номером 1-2540, реєстровий номер заборони 1-2541.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.03.2016 у справі № 922/469/16 (суддя Погорелова О.В.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним іпотечний договір № 07-238 від 30.08.2007, укладений між позивачем та відповідачем і посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Н.В. за р.н. 1-2540. Скасовано запис про заборону на нерухоме майно, внесений до Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна 30.08.2007 о 19 год. 09. хв. за № 5576896 на підставі іпотечного договору № 07-238 від 30.08.2007, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Н.В. за реєстровим номером 1-2540, реєстровий номер заборони 1-2541.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 (колегія суддів у складі: Білоусова Я.О. - головуючий, Пуль О.А., Тарасова І.В.) рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2016 у справі № 922/469/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 у справі № 922/469/16, ТОВ "Килими України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану постанову, а рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2016 у даній справі залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.05.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "Килими України" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 07.06.2016 о 10 год. 55 хв.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Килими України", який надійшов до Вищого господарського суду України 07.06.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про" (далі - ТОВ "ФК "Факторинг Про") проти касаційної скарги заперечує і просить суд її відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.06.2016 розгляд касаційної скарги ТОВ "Килими України" відкладено на 14.06.2016 о 10 год. 45 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання ТОВ "Килими України" про відкладення розгляду справи, яке надійшло через канцелярію Вищого господарського суду України 14.06.2016 до початку судового засідання, заслухавши представників учасників судового процесу, присутніх у судовому засіданні, зважаючи на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 07.06.2016 про відкладення розгляду касаційної скарги додаткові документи від учасників судового процесу не витребовувались, з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, з огляду на строки розгляду касаційної скарги, встановлені ст. 1118 ГПК України, та період літніх відпусток, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, відповідно до протоколу № 23 загальних зборів учасників ТОВ "Килими України" від 17.08.2007 вирішено: 1. Укласти договір кредиту в АКБ "Золоті ворота" у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у сумі 10 100 000,00 грн. 2. Надати під заставу нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13-Б: літ. "АА-8" загальною площею 15 303,9 кв.м., балансова вартість 357 563,39 грн.; літ. "АБ-1" загальною площею 11 439,2 кв.м., балансова вартість 383 670,23 грн., що належать ТОВ "Килими України". 3. Уповноважити на підписання договору кредиту та договору застави директора ОСОБА_11.

30.08.2007 між ТОВ "Килими України" (Позичальник) та АКБ "Золоті ворота" (Банк) укладено договір № 333 на мультивалютну кредитну лінію (відновлювальну) (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого у період з 30.08.2007 по 27.08.2010 Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у рамках мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з максимальною сумою заборгованості за нею 10 100 000,00 грн. (ліміт) у будь-який день зазначеного періоду, а Позичальник зобов'язався повернути кредит у валютах кредиту в строк до 29.08.2010 та сплачувати проценти на визначених Договором умовах.

Також, 30.08.2007 між ТОВ "Килими України" (Іпотекодавець) в особі директора ОСОБА_11 та АКБ "Золоті ворота" (Іпотекодержатель) укладено іпотечний договір № 07-238 (далі - Іпотечний договір), за умовами якого у забезпечення виконання всіх вимог Іпотекодержателя до Іпотекодавця за договором № 333 на мультивалютну кредитну лінію (відновлювальну) від 30.08.2007 та всіма додатковими угодами до нього (додатковими угодами, що виникнуть у майбутньому щодо змін умов основного зобов'язання - збільшення, зменшення відсотків, строку дії основного зобов'язання, зменшення, збільшення розміру кредиту у розмірі забезпечення за Договором та інше) Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно, разом з усіма його приналежностями, а саме: нежитлові будівлі літ. "АА-8" площею 15 303,9 кв.м.; літ. "АБ-1" площею 11 439,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13-Б.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що спірний Іпотечний договір підписано директором ТОВ "Килими України" на підставі рішення загальних зборів учасників позивача (протокол № 23 від 17.08.2007). Однак, на думку позивача, директор Товариства, здійснюючи 30.08.2007 укладання спірного Іпотечного договору, вийшов за межі своїх повноважень. Так, позивач зазначив, що уповноваження рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Килими України" директора позивача на вчинення від імені Товариства одного кредитного договору та одного договору застави нерухомого майна (іпотеки) є одночасно обмеженням директора позивача у праві укладати від імені позивача договори кредиту та застави (іпотеки) більш як один раз і щодо іншого майна, ніж вказано у протоколі загальних зборів учасників № 23 від 17.08.2007, принаймні, без дозволу загальних зборів учасників. При цьому, як вказав позивач, з положень протоколу загальних зборів учасників № 23 від 17.08.2007 не випливає, що вказане у п. 2 його резолютивної частини нерухоме майно повинно передаватись у заставу (іпотеку) саме за тим кредитним договором, рішення укласти який прийнято відповідно до п. 1 резолютивної частини цього ж протоколу. Водночас, відповідно до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна 17.08.2007 до вказаного Єдиного реєстру було внесено запис за № 5504551 про заборону відчуження нерухомого майна (нежитлових будівель літ. "АА-8" площею 15 303,9 кв.м. та літ. "АБ-1" площею 11 439,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13-Б) на підставі договору про зміни (до договору іпотеки № 1230 від 03.11.2006) від 17.08.2007, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. за р.н. 3148. За твердженням позивача, вказаний договір про зміни не міг бути укладений ніким, крім директора позивача ОСОБА_11, який таким чином використав надане йому відповідно до рішення загальних зборів учасників позивача (протокол № 23 від 17.08.2007) право однократного укладення договору застави (іпотеки) стосовно спірного нерухомого майна (нежитлових будівель літ. "АА-8" площею 15 303,9 кв.м. та літ. "АБ-1" площею 11 439,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13-Б). На думку позивача, оскільки загальними зборами учасників після 17.08.2007 не надавалось дозволу директору позивача на передання в будь-яку наступну іпотеку вищевказаних об'єктів нерухомості, укладаючи від імені позивача спірний Іпотечний договір, директор Товариства ОСОБА_11 діяв без належних на те повноважень, всупереч приписам ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч.ч. 2, 4 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства".

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, керуючись ч. 1 ст. 92, ч. 1 ст. 98, ст.ст. 203, 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України, ч. 4 ст. 179 Господарського суду України, ч.ч. 2, 4 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства", виходив з того, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Килими України" (протокол № 23 від 17.08.2007) було уповноважено директора позивача на передання відповідного нерухомого майна (нежитлових будівель літ. "АА-8" площею 15 303,9 кв.м. та літ. "АБ-1" площею 11 439,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Морозова, буд. 13-Б) у заставу лише один раз, загальні збори уповноважили директора позивача підписати лише один договір про передання цього нерухомого майна в іпотеку, і це право директор позивача здійснив, уклавши договір про зміни від 17.08.2007 до договору іпотеки № 1230 від 03.11.2006.

При цьому, суд першої інстанції вказав, що оскільки рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Килими України" (протокол № 23 від 17.08.2007) було спеціально уповноважено директора позивача на передання вказаного нерухомого майна у заставу лише один раз, то тим самим загальні збори відповідно до ч. 1 ст. 98 ЦК України обмежили на подальше передбачене статутом позивача право директора позивача укладати договори щодо передання відповідного нерухомого майна в заставу (іпотеку) без згоди загальних зборів позивача.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновків про відсутність у матеріалах справи доказів уповноваження директора позивача на підписання спірного Іпотечного договору та, як наслідок, про вчинення цього правочину директором ТОВ "Килими України" з перевищенням наданих йому повноважень.

Скасовуючи рішення першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що укладаючи спірний Іпотечний договір, директор ТОВ "Килими України" ОСОБА_11 діяв у межах своїх повноважень та відповідно до положень чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 1 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.