Постанова ВГСУ від 14.06.2016 року у справі №910/19399/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 910/19399/15 Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"на постановувід 06.04.2016Київського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду міста Києва № 910/19399/15за позовомНаціонального банку Українидо Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"простягнення 2339988,58грн,за участю представників: позивача - Григорчук В.І.відповідача -Книш М.Б.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2015 у справі №910/19399/15 (суддя Демидов В.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Жук Г.А., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.), задоволені позовні вимоги Національного банку України (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - відповідач) про стягнення пені в розмірі 1540968,30грн та штрафу в розмірі 799020,28грн за неналежне виконання умов договору №Г-2245 від 22.08.2013 про інвестування у житлове будівництво.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2015 рішення місцевого господарського суду від 01.09.2015 та постанову суду апеляційної інстанції від 02.11.2015 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами здійснення нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі №910/19399/15 (суддя Карабань Я.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Куксов В.В., Тарасенко К.В.), частково задоволені вказані вище позовні вимоги. Стягнено з відповідача на користь позивача пеню в сумі 1078677,81грн та штраф у сумі 559314,20грн. В іншій частині позову відмовлено за наслідками реалізації судом права на зменшення неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з відповідача, на 30%.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 524, 533-535, 546, 549, 551, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 1 - 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 32, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає, що оскільки набуті ним зобов'язання щодо здачі об'єктів будівництва у визначені строки за договором про інвестування у житлове будівництво №Г-2245 від 22.08.2013 не є грошовими, до нього не може бути застосований такий вид забезпечення виконання зобов'язання як неустойка у вигляді пені. Крім того, скаржник також вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій безпідставно не враховано, що заявлені до стягнення штрафні санкції є неспіврозмірними з ціною набутої позивачем нерухомості за договором №Г-2245 від 22.08.2013.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти її задоволення.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 22.08.2013 між Національним банком України (інвестор) та Публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" (забудовник) укладено договір про інвестування у житлове будівництво №Г-2245, за умовами якого інвестор в порядку та на умовах, визначених цим договором, бере участь у здійсненні фінансування будівництва об'єктів будівництва (квартир у житлових будинках згідно з адресним переліком квартир, зазначених у додатку №1 до договору), а забудовник зобов'язується в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором, збудувати та передати інвестору об'єкти будівництва належної якості за актами приймання-передавання за кожною адресою та зареєструвати їх в Департаменті будівництва та житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації (п.1.1 договору); загальна вартість об'єктів будівництва становить 58383650,55грн, в тому числі ПДВ - 9730608,43грн (п. 3.1 договору); ціна за один квадратний метр об'єктів будівництва визначена по кожній окремій квартирі у адресному переліку квартир, що наведено у додатку 1 до цього договору (п. 3.2 договору); оплата проводиться інвестором в національній валюті України - гривня, протягом 5 робочих днів з дати підписання договору в сумі, яка передбачена пунктом 3.1 договору (п.4.1 договору); якщо фактична площа об'єкта будівництва буде відрізнятись у сторону збільшення/зменшення більше як на 0,50 квадратних метрів (по кожній окремій квартирі), сторони здійснюють остаточний перерахунок на підставі технічного паспорту квартири у об'єкті будівництва, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації на об'єкти нерухомого майна або іншої уповноваженої організації виходячи з вартості 1 м2 об'єкта будівництва, визначеного відповідно до умов цього договору згідно додатку 1 до моменту підписання акта приймання-передавання об'єктів будівництва (п.4.2 договору); забудовник передає інвестору об'єкти будівництва за актами приймання-передавання у строки, що зазначені у додатку №1 до цього договору (п.5.1 договору); забудовник зобов'язується, зокрема, передати у власність інвестору об'єкти будівництва у строки та в порядку, визначеному цим договором. У строк, визначений у пункті 5.1 цього договору передати інвестору об'єкти будівництва за актом приймання-передавання об'єкта будівництва разом із документами, визначеними в пункті 5.2 цього договору (п. 6.1.5, п. 6.1.8 договору); за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України (п. 7.1 договору); у разі порушення забудовником строків передачі об'єктів будівництва останній сплачує інвестору пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості несвоєчасно переданих квартир за кожний день прострочення до дня виконання зобов'язань, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 7.2 договору з урахуванням змін, внесених додатковим договором №Г-2277 від 15.10.2013); договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.1 договору).

Відповідно до адресного переліку квартир (додаток №1 до договору) у редакції, затвердженій додатковою угодою №Г-2277 від 15.10.2013 , замовник зобов'язувався передати інвестору квартири, які знаходяться, зокрема, за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, ж/б 21-В (секція 2) загальною вартістю 11414575,48грн у 3 кварталі 2014 року.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві грошові кошти у розмірі 58383650,50грн, що підтверджується наявним в матеріальних справи меморіальним ордером №1100001483 від 27.08.2013.

13.02.2015 сторонами підписано акт №4, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв 21 квартиру загальною площею 1095,60 м2 за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, 30 (будівельна адреса: проспект Возз'єднання, ж/б №21-В (секція 2) у Дніпровському районі м. Києва).

Як вбачається з підписаного сторонами акта №4 від 13.02.2015 та листа забудовника №00496/0/2-15 від 12.02.2015, по 19 квартирам, які були об'єктом будівництва за договором №Г-2245 від 22.08.2013, фактична площа збільшилась на загальну суму 194687,24грн.

На підставі пункту 4.2 договору, в зв'язку з фактичним збільшенням площі об'єкта будівництва, позивач здійснив доплату відповідачеві суми 194687,24грн, що підтверджується меморіальним ордером №1100000240 від 25.02.2015.

Зазначаючи про те, що за умовами укладеного сторонами договору забудовник зобов'язався передати інвестору квартири, які знаходяться, зокрема, за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, ж/б 21-В (секція 2) у 3 кварталі 2014 року, тобто до 30.09.2014, однак фактично передав квартири лише 13.02.2015, позивач листом від 16.04.2015 №0/25-106/1633, адресованим відповідачеві, вимагав на підставі п. 7.2 договору сплатити 1540968,30грн пені та 799020,28грн штрафу.

Втім, вказаний лист залишився без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим Національний банк України звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" 1540968,30грн пені за 135 днів прострочення та 799020,28грн штрафу за неналежне виконання умов договору №Г-2245 від 22.08.2013 про інвестування у житлове будівництво.

Вирішуючи спір у справі вдруге, господарські суди попередніх інстанцій, встановивши факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №Г-2245 від 22.08.2013 про інвестування у житлове будівництво щодо своєчасної передачі інвестору об'єктів будівництва, дійшли висновків про ґрунтовність заявленого позову. При цьому, виконуючи вказівки суду касаційної інстанції щодо надання правової оцінки підставності одночасного стягнення з відповідача пені та штрафу за прострочення зобов'язання понад 30 днів, попередні судові інстанції, врахувавши правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі №3-24гс12 та від 09.04.2012 у справі №3-88гс11, зазначили, що у межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій, у зв'язку з чим визнали правомірним нарахування позивачем одночасно пені та штрафу. Крім того, реалізовуючи право, надане нормою п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, зменшив розмір неустойки, що підлягає стягненню, на 30%.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" передбачено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що об'єкти будівництва, визначені умовами договору №Г-2245 від 22.08.2013, були передані відповідачем позивачеві 13.02.2015, тобто з порушенням визначеного сторонами строку (до 30.09.2014).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.