Постанова ВГСУ від 14.05.2014 року у справі №925/820/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 925/820/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивачів-1, 2не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)відповідача-1 відповідача-2не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Гурін Д.А. (дов. від 10.07.2013 р.)прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. № 000606)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-Інвест"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 р.у справі № 925/820/13 господарського суду Черкаської областіза позовомПрокурора Корсунь-Шевченківського району в інтересах держави в особі: 1. Черкаської обласної державної адміністрації; 2. Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській областідо1. Виконавчого комітету Виграївської сільської ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-Інвест"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1. Стеблівська сільська рада Корсунь-Шевченківського району; 2. Державне підприємство "Корсунь-Шевченківське лісове господарство"проскасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Корсунь-Шевченківського району в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Виконавчого комітету Виграївської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-Інвест" про:

- визнання незаконним та скасування рішення виконкому Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району від 03.05.2012 р. № 16 "Про визнання права власності";

- зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпія Інвест" знести самочинно збудовані об'єкти, які знаходяться на земельній лісовій ділянці в адміністративних межах Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району у межах лісової ділянки площею 1,2 га Виграївського лісництва ДП "Корсунь-Шевченківське лісове господарство" кв.46 вид.5, та на які видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 435850 (номер запису 16-9 в книзі 2 юр.).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що рішення виконкому Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району від 03.05.2012 р. № 16 прийнято на підставі незаконних декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки будь-які документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку у матеріалах інвентаризаційної справи відсутні, а у відділі Держземагенства відсутні будь-які дані про надання земельних ділянок ТОВ "Олімпія Інвест" в адміністративних межах Виграївської сільської та Стеблівської селищної рад, враховуючи що, на думку прокурора, виконавчий комітет Виграївської сільської ради вийшов за межі своїх повноважень, оскільки прийняв рішення щодо об'єктів, які знаходяться на земельній ділянці, що розташована в адміністративних межах Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.07.2013 р. у справі №925/820/13 (суддя Єфіменко В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 р. (колегія суддів: головуючий Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Новіков М.М.), позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення виконкому Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району від 03.05.2012 р. № 16 "Про визнання права власності". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпія Інвест" знести самочинно збудовані об'єкти, а саме: будівля 7, загальна площа 51,2 кв.м; будівля 8, загальна площа 166,0 кв.м; будівля 9, загальна площа 166,0 кв.м; будівля 10, загальна площа 100,2 кв.м; будівля 11 загальна площа 100,2 кв.м; будівля 12, загальна площа 100,2 кв.м; будівля 13, загальна площа 100,2 кв.м; будівля 14, загальна площа 100,2 кв.м; будівля 15, загальна площа 100,2 кв.м; будівля 16, загальна площа 100,2 кв.м; будівля 17, загальна площа 100,2 кв.м., які знаходяться на земельній лісовій ділянці в адміністративних межах Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району у межах лісової ділянки площею 1,2 га Виграївського лісництва ДП "Корсунь-Шевченківське лісове господарство" кв.46 вид.5, та на які видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 435850 (номер запису 16-9 в книзі 2 юр).

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпія-Інвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 09.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 р., та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог прокурора Корсунь-Шевченківського району відмовити, мотивуючи свої вимоги і доводи тим, що судами неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Зокрема, скаржник стверджує, що він самочинного будівництва не здійснював, що підтверджується договором купівлі-продажу комунального майна від 14.11.2003р., засвідченого державним нотаріусом Корсунь-Шевченківського державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 3741, звертає увагу на те, що придбані згідно вищевказаного договору об'єкти потребували ремонту та реконструкції, тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпія-Інвест" звернулось до виконавчого комітету Виграївської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на перебудову існуючих будиночків та спорудження додаткових тимчасових будиночків, а також стверджує, що після підписання 12.01.2010 р. договору на право довгострокового тимчасового користування лісами жодного будівництва чи переобладнання об'єктів не велося.

Крім того, скаржник вважає, що в частині визнання незаконним та скасування рішення виконкому Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району від 03.05.2012 р. № 16 "Про визнання права власності" спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Корсунь-Шевченківське лісове господарство" просить у задоволенні касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпія-Інвест" відмовити, а рішення господарського суду Черкаської області від 09.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 р. залишити без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права та у відповідності до встановлених судами обставин справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.04.2014 р. касаційну скаргу у справі № 925/820/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.05.2014 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія-Інвест", перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є земельна ділянка природно-заповідного фонду (ліси І групи) площею 1,20 га забудована Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпія-Інвест", яка входить до земель природно-заповідного фонду заказника Виграївський площею 35 220 га, утвореного рішенням Черкаського облвиконкому від 22.05.1990 р. № 95.

Відповідно до частини 2 статті 18 Земельного кодексу України категорії земель мають особливий правовий режим.

Згідно статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 43 Земельного кодексу України визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

За приписами статті 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Відповідно до статті 45 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України визначено Законом України "Про природно-заповідний фонд України".

Відносини в галузі охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів також регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", та іншими актами законодавства України.

Класифікація територій та об'єктів природно-заповідного фонду міститься в статті 3 Закону "Про природно-заповідний фонд України":

- природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

- штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони: