Постанова ВГСУ від 14.05.2014 року у справі №912/747/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 912/747/13

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Черкащенка М.М.,суддів:Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач),за участю представників сторін позивача - Литвин Н.П.; відповідача - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Украгровибухпром"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від10.12.2013у справі № 912/747/13за позовомПриватного акціонерного товариства "Украгровибухпром"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь"простягнення 95 926, 09 грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Украгровибухпром" (далі - ПАТ "Украгровибухпром") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврощебінь" (далі - ТОВ "Єврощебінь") про стягнення основного боргу 93 505, 20 грн., інфляційних втрат 2 497, 54 грн.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2013 порушено провадження у справі № 912/747/13 за позовом ПАТ "Украгровибухпром" до ТОВ "Єврощебінь" про стягнення 95 926, 09 грн.

До прийняття рішення по суті спору позивач подав письмові уточнення позовних вимог, в яких просив вважати заявлену в позовній заяві до стягнення суму інфляційних втрат, сумою 3% річних, яка з врахуванням п. 5.4 договору складає 2 420, 89 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області (суддя Коротченко Л.С.) від 30.07.2013 позов задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ "Єврощебінь" на користь ПАТ "Украгровибухпром" заборгованість в сумі 95 810, 81 грн., з яких 93 505, 20 грн. - основний борг, 2 305, 61 грн. - 3% річних. В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів: головуючий суддя Дмитренко А.К., судді Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.) від 10.12.2013 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.07.2013 частково скасовано, резолютивну частину викладено в іншій редакції, згідно з якою у позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2013, ПАТ "Украгровибухпром" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.07.2013.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а також неповно досліджено фактичні обставини справи.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.04.2014 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.05.2014.

На адресу суду 13.05.2014 від ТОВ "Єврощебінь" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просило постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Украгровибухпром" - без задоволення. Окрім того, відповідач просив здійснювати розгляд касаційної скарги без його представника.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами предметом спору у даній справі є стягнення основної заборгованості в розмірі 93 505, 09 грн. та 2 420, 89 грн. 3% річних за прострочення оплати виконаних ПАТ "Украгровибухпром" робіт за договором № 112 від 24.02.2012.

Частково задовольняючи позов ПАТ "Украгровибухпром", місцевий господарський суд виходив із того, що всупереч вимог ст. 33 ГПК України відповідачем не було надано доказів визнання в судовому порядку договору № 112 від 24.02.2012 неукладеним або недійсним. Окрім того, акт № 33 від 12.05.2012 підписаний замовником без будь-яких зауважень, але при цьому ним повністю неоплечений.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи частково рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у позові повністю, керувався тим, що договір № 112 від 24.02.2012 не може вважатися доказом у даній у справі, оскільки є неукладеним через неузгодженість сторонами його істотних умов, а саме ціни та строків виконання робіт. Також акт виконаних робіт (ф. 25) від 12.05.2012 № 33 судом не прийнято в якості доказу, оскільки він не відповідає вимогам, встановленим для первинного документу Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними та необґрунтованими.

Як встановлено місцевим господарським судом між ТОВ "Єврощебінь" (замовник) та ПАТ "Украгровибухпром" (підрядник) 24.02.2012 укладено договір підряду № 112 на проведення вибухових робіт, за умовами якого за дорученням замовника підрядник зобов'язався на власний ризик виконати певну роботу, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити її (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню комплексу організаційних і технічних заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням вибухів.

Місце проведення вибухових робіт: Новоукраїнський (Горіхівський) кар'єр (п. 1.3 договору).

У п. 1.5 сторонами погоджено орієнтовний обсяг вибухових робіт по даному договору, що складає 540 тис. м. куб. в твердому тілі.

Згідно з п. 2.10 договору виконані підрядником роботи оформляються актом виконаних робіт за формою № 25. У будь-якому випадку акт виконаних робіт є рахунком і основою для розрахунку, у разі якщо підрядником не виставлено рахунку-фактури та/або платіжної вимоги-доручення.

Акт виконаних робіт за формою № 25 складається за кожен вибух окремо (п. 2.11 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору вартість та витрати по виконанню вибухових робіт визначаються сторонами із розрахунку за 1 кубічний метр в твердому тілі, які оформлюються протоколами погодження ціни по кожному вибуху окремо та становлять невід'ємну частину даного договору.

Підставою для розрахунків являється акт виконаних робіт (ф. 25) (п. 5.3 договору).

Згідно з п. 5.4 договору розрахунки за даним договором здійснюються в наступному порядку: