Постанова ВГСУ від 14.05.2014 року у справі №910/7171/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 910/7171/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоМирошниченка С.В.,Суддів:Барицької Т.Л., Прокопанич Г.К.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р.у справі№ 910/7171/13 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ"доТовариства з обмеженою відповідальністю "АР Ю М'юзік"простягнення грошових коштів

За участю представників:

позивача:Костенко М.І.,відповідача:Глівінський А.І.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Фарватер ТВ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Ар Ю М`юзік" про стягнення грошових коштів.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.07.2013 р. (суддя Курдельчук І.Д.) позов ТОВ "Фарватер ТВ" задоволено. Стягнуто з ТОВ "Ар Ю М`юзік" грошові кошти в розмір 1000000 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. (судді: В.В. Шапран, В.В. Андрієнко, С.І. Буравльов) рішення місцевого господарського суду скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарватер ТВ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати її та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.01.2010 р. між позивачем і відповідачем був укладений договір № 16/201.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець в порядку і на умовах, що визначені даним договором та додатками до нього, бере на себе зобов`язання надати замовнику послуги з розміщення в ефірі телеканалу на всій території мовлення виконавця рекламних матеріалів замовника та (або) клієнтів замовника, а замовник зобов`язується приймати ці рекламні послуги та оплачувати їх на умовах, передбачених цим договором.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначає в позовній заяві про те, що грошові кошти в сумі 1000000 грн. ним були перераховані на рахунок відповідача помилково, а не на виконання умов договору від 28.01.2010 року.

Крім того, він зазначає, що інших будь-яких договірних чи позадоговірних відносин стосовно розміщення інформаційно-рекламних матеріалів між позивачем та відповідачем не існувало.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що сплачений позивачем відповідачу 1 000 000 грн. на підставі платіжного доручення № 724 від 27.12.2010 р., не стосується розміщення реклами клієнта ТОВ "Колгейт-Палмолів Україна" в ефірі телеканалу "RUMUSIC" у листопаді-грудні 2010 р. та є помилковим платежем, на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України та такий платіж підлягає поверненню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що між сторонами існувала усна домовленість поза межами договору № 16/2010 та цей платіж був спрямований на оплату послуг за цією усної домовленості.

Вищий господарський суд України погоджується з апеляційним господарським судом, з огляду на наступне.

28.01.2010 року між позивачем і відповідачем був укладений договір № 16/201.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець в порядку і на умовах, що визначені даним договором та додатками до нього, бере на себе зобов`язання надати замовнику послуги з розміщення в ефірі телеканалу на всій території мовлення виконавця рекламних матеріалів замовника та (або) клієнтів замовника, а замовник зобов`язується приймати ці рекламні послуги та оплачувати їх на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2010 р. на адресу електронної пошти до директора ТОВ "Ар Ю М`юзік" від директора ТОВ "Фарватер ТВ" надійшов лист з пропозицією розмістити в ефірі телеканалу RU Music рекламу клієнта "Колгейт Палмолів" у період листопад - грудень 2010 року.

Як зазначалося представником відповідача в судових засіданнях директори обох товариств прийняли рішення не змінювати або доповнювати існуючи умови договору № 16/2010, а домовитись у спрощений порядок про розміщення реклами в ефірі телеканалу на умовах передбачених шоп-листом, що додавався до електронного листа.

Той факт, що сторони досягли домовленості з приводу розміщення вказаної вище реклами та надання відповідачем послуг з розміщення інформаційно-рекламних матеріалів замовника "Колгейт-Палмолів" на телеканалі RU Music підтверджується "ефірною довідкою" № 18/1-2011 від 17.01.2011 р.

Відповідно до умов договору, ефірна довідка є документом, що надається телеканалом, який підтверджує факт здійснення останнім телевізійної трансляції рекламних матеріалів.

Таким чином, враховуючи надані докази відповідачем щодо розміщення рекламних матеріалів клієнта "Колгейт-Палмолів" із цільовою аудиторіює каналу - жінки віком 18-49 років, що в подальшому впливало на показник RP, на телеканалі RU Music, апеляційний суд прийшов до вірного висновку, що між сторонами існувала усна домовленість поза межами договору № 16/2010.

Як зазначалося вище, сторони домовилися про спрощений порядок розрахунку за розміщення рекламних матеріалів "Колгейт Палмолів", шляхом надання ТОВ "Фарватер ТВ" рахунку-фактури за № 359 від 24.12.2010 р. на сплату послуг, на підставі якого позивачем був здійснений 27.12.2010 р. платіж за платіжним дорученням № 724.

З вказаного рахунку-фактури № 359 та платіжного доручення № 724 вбачається, що кошти в розмірі 1 000 000 грн. перераховувалися не на виконання умов договору № 16/2010, оскільки в призначенні платежу відсутнє будь-яке посилання на вказаний договір.