Постанова ВГСУ від 14.04.2025 року у справі №752/17911/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 752/17911/23

провадження № 51-1803км24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100010002451, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зубковичі Олевського району Житомирської області, який проживає у АДРЕСА_1 , судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року щодо останнього.

Зміст судових рішень і встановлені судами обставини

За вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 цього Кодексу звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

Також суд вирішив питання щодо стягнення процесуальних витрат та долю речових доказів у кримінальному провадженні.

За вироком суду ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) на суму 25 414, 94 грн, поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК, за обставин, детально викладених у судовому рішенні.

Київський апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання та 17 січня 2024 року ухвалив новий вирок, яким постановив вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалив обчислювати з дня фактичного затримання в ході звернення вироку до виконання. В решті вирок суду першої інстанції залишив без змін.

Вимоги і узагальнені доводи особи, які подали касаційну скарги

Захисник, посилаючись на невідповідність призначеного засудженому ОСОБА_7 судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість, просить вирок апеляційного суду змінити, на підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового терміну тривалістю 3 роки.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував положення ст. 75 КК, не дослідив належним чином усіх обставин справи та безпідставно врахував попередню судимість ОСОБА_7 , оскільки він, відповідно до ст. 89 КК, вважається таким, що не має судимості.

Водночас стверджує, що апеляційний суд не у повній мірі врахував такі обставини як щире каяття засудженого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування спричиненої шкоди та відсутність претензій з боку потерпілого, що, на переконання захисника, призвело до необґрунтованого рішення стосовно відсутності підстав до звільнення від відбування покарання з випробуванням та призначення явно несправедливого покарання.