ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2016 року Справа № 50/25-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддів:Білошкап О.В., Удовиченка О.С.,розглянувшикасаційну скаргу Міністерства оборони України,на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 26 листопада 2015 року,у справі№ 50/25-б Господарського суду міста Києва,за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ЛІМ-Україна" (м. Київ),доДержавної установи "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України (м. Київ),провизнання банкрутом, -за участю представників: від Міністерства оборони України: Калюжний А.П. - представник (довіреність №220/832/д від 30.12.2015 року); від арбітражного керуючого: Пилипенко В.В. - особисто; від ТзОВ "Спецмехбуд 21": Фомін М.В. - представник (довіреність б/н від 12.04.2016 року); від Генеральної прокуратури України: Коркішко В.М. - представник (посвідчення №027484 від 25.07.2014 року); представники інших учасників судового провадження не з'явились;в с т а н о в и в :
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 року, за Заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "ЛІМ-Україна" (далі за текстом - ТзОВ "Виробниче об'єднання "ЛІМ-Україна"), порушено провадження у справі № 50/25-б про банкрутство Державної установи "70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України (далі за текстом - ДУ "70 Управління начальника робіт"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року у справі № 50/25-б (суддя - Головатюк Л.Д.) продовжено процедуру санації боржника - ДУ "70 Управління начальника робіт" та повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Пилипенка В.В.; затверджено план санації ДУ "70 Управління начальника робіт".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 року у справі № 50/25-б (головуючий суддя - Верховець А.А., судді: Разіна Т.І., Остапенко О.М.) апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року у справі № 50/25-б (з доданими до неї документами) повернуто скаржнику без розгляду по суті.
Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України від 01.02.2016 року (касаційну скаргу було повернуто на підставі п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України), Міністерство оборони України повторно звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 року у справі № 50/25-б, а справу повернути до господарського суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.04.2016 року, згідно зі ст.ст. 53, 1114 ГПК України, процесуальний строк на подання касаційної скарги відновлено, касаційну скаргу Міністерства оборони України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.04.2016 року.
Представник Міністерства оборони України, в судовому засіданні, повністю підтримав доводи та вимоги наведені в касаційній скарзі, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 року у справі № 50/25-б, а справу повернути до господарського суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.
Представник Генеральної прокуратури України, в судовому засіданні, повністю підтримав доводи та вимоги касаційної скарги Міністерства оборони України, просив касаційну скаргу задовольнити в повному обсязі.
Представник ТзОВ "Спецмехбуд 21", в судовому засіданні, проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 року у справі № 50/25-б - законною. Просив оскаржену ухвалу господарського суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Керуючий санацією Державної установи "70 Управління начальника робіт" - арбітражний керуючий Пилипенко В.В., в судовому засіданні проти, заявленої Міністерством оборони України, касаційної скарги заперечив, просив ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 року у справі № 50/25-б залишити в силі.
Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.
Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суду першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.
Конституцією України, зокрема ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19, встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Питання про прийняття або повернення апеляційної скарги, відмову в її прийнятті тощо вирішується колегією суддів без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами вирішення відповідного питання виноситься ухвала.
Колегією суддів касаційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2010 року, за Заявою ТзОВ "Виробниче об'єднання "ЛІМ-Україна", порушено провадження у справі № 50/25-б про банкрутство ДУ "70 Управління начальника робіт"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року у справі №50/25-б продовжено процедуру санації боржника - ДУ "70 Управління начальника робіт" та повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Пилипенка В.В. у справі на шість місяців до 04.05.2016 року, затверджено План санації, розроблений керуючим санацією і схвалений більшістю голосів членів Комітету кредиторів боржника на визначених умовах.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Міністерство оборони України звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року у справі №50/25-б, з вимогою провадження у справі "закрити".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 року у справі № 50/25-б апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року у справі № 50/25-б (з доданими до неї документами) повернуто скаржнику без розгляду по суті. Ухвала господарського суду мотивована тим, що Міністерство оборони України звернулось з апеляційною скаргою (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції господарського суду міста Києва) 11.11.2015 року, тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження. Клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги скаржником не подано. Також, господарський суд апеляційної інстанції вказав на те, що до апеляційної скарги Міністерства оборони України не додано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі (1218 грн.00 коп.). При цьому, апеляційний господарський суд встановив, що Міністерством оборони України, за подання апеляційної скарги ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року у справі №50/25-б, сплачено судовий збір у розмірі 353 грн. 01 коп., виходячи з того, що при поданні Заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ДУ "70 Управління начальника робіт", заявником (ТзОВ "Виробниче об'єднання "ЛІМ-Україна") було сплачено 85 грн. 00 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат інформаційно-технічного забезпечення.
Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, Міністерство оборони України повторно звернулось з касаційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2015 року у справі № 50/25-б, справу повернути до господарського суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема, ч.4 ст.51 ГПК України, та неправильне застосування пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір". За твердженням скаржника, в цьому випадку, господарський суд апеляційної інстанції мав керуватися пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".
Задовольняючи касаційну скаргу Міністерства оборони України частково, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.
Сервіси для юристів