ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2015 року Справа № 922/4504/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.В.,
розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області, м. Харків,
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2015
зі справи № 922/4504/14
за позовом прокурора міста Рубіжне Луганської області в інтересах держави в особі комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 1" Рубіжанської міської ради Луганської області (далі - ЖЕК), м. Рубіжне Луганської області,
до приватного підприємства "Ромалекс" (далі - Підприємство), м. Рубіжне Луганської області,
про стягнення 5 045,31 грн.,
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
Генеральної прокуратури України - Кузнецової Ю.В.,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор міста Рубіжне Луганської області в інтересах держави в особі ЖЕК звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Підприємства 5 045,31 грн. боргу за договором оренди рухомого майна від 04.04.2012 № 20 (далі - Договір) за період з листопада 2013 року по серпень 2014 року, що мотивував неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань зі сплати орендних платежів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.12.2014 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено повністю.
Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 509, 610, 530, 626, 628, 629, 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 193, 286 Господарського кодексу України, мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі сплати передбаченої Договором орендної плати за рухоме майно.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 (колегія суддів у складі: Тарасова І.В. - головуючий суддя, судді Горбачова Л.П., Істоміна О.А.) рішення суду першої інстанції зі справи в частині стягнення 2 412,49 грн. заборгованості з орендної плати скасовано та в позові в цій частині відмовлено. В решті рішення місцевого суду залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції з посиланням на приписи статей 1, 7, 11 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669) мотивовано відсутністю підстав для нарахування орендної плати за користування комунальним майном з 14.04.2014 на території проведення антитерористичної операції, до якої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (далі - Розпорядження) віднесено, зокрема, місто Рубіжне Луганської області, на території якого здійснюють свою діяльність сторони Договору.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України заступник прокурора Харківської області просить зазначену постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника Генеральної прокуратури України, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Суд першої інстанції, повно і всебічно дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, яким дав необхідну оцінку, з дотриманням наведених ним у рішенні зі справи норм матеріального та процесуального права, з'ясувавши наявність і умови укладеного сторонами Договору, встановивши фактичні обставини, пов'язані з виконанням сторонами договірних зобов'язань та виникненням у відповідача заборгованості перед позивачем, перевіривши правильність нарахування ЖЕК суми до стягнення, дійшов обґрунтованого висновку щодо неналежного виконання Підприємством договірних зобов'язань, а тому й правомірно задовольнив позов.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції, відмовляючи позивачеві в стягненні 2 412,49 грн. боргу за період з 14.04.2014 по 31.08.2014 залишив поза увагою те, що дію Розпорядження, яким визначено населені пункти, на території яких здійснювалася антитерористична операція, було зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053", а тому належні правові підстави не нараховувати орендні платежі відсутні.
З огляду на наведене апеляційний господарський суд, неправильно застосувавши згадані норми матеріального права, помилково скасував законне і обґрунтоване рішення місцевого суду, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятої ним зі справи постанови.
Водночас рішення суду першої інстанції зі справи за відсутності передбачених законом підстав для його зміни або скасування має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим попередніми судовими інстанціями фактичним обставинам та прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Сервіси для юристів