ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2015 року Справа № 915/220/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Панової І.Ю.суддів:Білошкап О.В., Запорощенка М. - доповідачрозглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" на ухвалугосподарського суду Миколаївської області від 18.12.2014на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015у справі№ 915/220/14 господарського суду Миколаївської областіза заявою Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекціїдоФізичної особи-підприємця ОСОБА_5провизнання банкрутом за участю представників сторін: від кредитора:ОСОБА_6, за довіреністювід боржника:не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.12.2014 р. зі справи №915/220/14 (суддя Ткаченко О.В.) припинено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, припинено повноваження ліквідатора Тетерич Наталії Вікторівни на підставі п.9 ч.1 ст. 83 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 18.12.2014 р. зі справи №915/220/14 залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.
Не погодившись з прийнятими судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 та ухали господарського суду Миколаївської області від 18.12.2014 у справі № 915/220/14.
В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на неправильне застосування судами першої інстанції п.9 ч.1 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та апеляційною інстанцією п.11 ч.1 ст.83 означеного Закону. На думку скаржника, скасування рішень судів про припинення іпотеки є нововиявленою обставиною та підставою для перегляду ухвали від 26.03.2014 за нововиявленими обставинами.
В призначене судове засіданні представник боржника не з'явився , поважних причин не з'явлення суду не повідомлено. Про час, дату та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.02.2014 заяву Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 прийнято до розгляду.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.03.2014 порушено провадження у справі № 915/220/14 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 10.04.2014 по справі № 915/220/14 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 банкрутом, ліквідатором призначено Тетеретич Наталію Вікторівну.
ФОП ОСОБА_5 11.11.2014 подано клопотання до господарського суду Миколаївської області про припинення провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 в зв'язку з тим, що вимоги кредитора ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" у сумі 708 351, 89 грн. в повному обсязі забезпечені іпотекою, вартість якої становить 1 691 977,00 грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.12.2014 р. зі справи №915/220/14 (суддя Ткаченко О.В.) припинено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, припинено повноваження ліквідатора Тетерич Наталії Вікторівни на підставі п.9 ч.1 ст. 83 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи Постанову Вищого господарського суду України від 03.04.2014, яким скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 09.12.2013 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 у справі №915/1722/13, а за результатами нового розгляду та апеляційного перегляду даної справи відмовлено в задоволенні позову про визнання припиненим договору іпотеки №356 від 25.02.2008, станом на день розгляду справи про банкрутство означений договір іпотеки не є припиненим, а заявлені кредитором вимоги - повністю забезпечені майном боржника. За висновками суду першої інстанції, провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 підлягає припиненню на підставі п.9 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 18.12.2014 р. зі справи №915/220/14 залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.
Колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновком господарського суду Миколаївської області в частині припинення провадження у справі про банкрутство, проте з інших підстав , а саме на підставі п.11 ч.1 ст. 83 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника), оскільки підстави вважати фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 неплатоспроможним відсутні.
Судова колегія не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з оглядом на наступне.
Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.
Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Згідно ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Розділом VII Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності. Відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом (ст. 84 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Статтею 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням фізичної особи - підприємця банкрутом. Підставою для визнання фізичної особи - підприємця банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи - підприємця може бути подана в господарський суд фізичною особою - підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Сервіси для юристів