ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2014 року Справа № 911/3696/13 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі№ 911/3696/13
за позовомДочірнього підприємства "ДІАМЕХ-Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕХ 2000"доПублічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС"простягнення 1004940,10 грн., за участю представників сторінвід позивача: не з'явились, від відповідача: Сорохан Д.М. (довіреність № 2-422 від 27.11.2013), Старова Т.С. (довіреність № 2-124 від 08.04.2014), ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство "ДІАМЕХ-Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕХ 2000" у вересні 2013 року звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення 1004940,10 грн., а саме: 975670,00 грн. основного боргу, 29270,10 грн. 3% річних за договором з ремонту за державні кошти № р9/11-163 від 11.10.2011.
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.11.2013 у справі № 911/3696/13 (суддя Горбасенко П.В.) позов повністю задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" на користь Дочірнього підприємства "ДІАМЕХ-Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕХ 2000" 975670,00 грн. основного боргу, 29270,10 грн. 3% річних та 20098,80 грн. витрат з оплати судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 911/3696/13 (колегія суддів у складі: Ільєнок Т.В. - головуючого, Корсакової Г.В., Кропивної Л.В.) рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2013 у справі № 911/3696/13 залишено без змін.
Ухвалою про виправлення описки Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 911/3696/13 (колегія суддів у складі: Ільєнок Т.В. - головуючого, Корсакової Г.В., Кропивної Л.В.) виправлено технічну описку, допущену при виготовленні тексту постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 911/3696/13. Викладено абзац 1 резолютивної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 911/3696/13 у наступній редакції: "Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" залишити без задоволення." Дану ухвалу вважати невід'ємною частиною постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 925/1405/13.
Ухвалою про виправлення описки Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 911/3696/13 (колегія суддів у складі: Ільєнок Т.В. - головуючого, Корсакової Г.В., Кропивної Л.В.) виправлено технічну описку, допущену при виготовленні тексту постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 911/3696/13. Викладено абзац 4 резолютивної частини ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 911/3696/13 у наступній редакції: "Дану ухвалу вважати невід'ємною частиною постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 911/3696/13." Дану ухвалу вважати невід'ємною частиною ухвали про виправлення описки Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 911/3696/13.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 911/3696/13 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права попередніми судовими інстанціями.
До Вищого господарського суду України надійшов відзив від позивача на касаційну скаргу, в якому останній просить рішення Господарського суду Київської області від 08.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі № 911/3696/13 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників відповідача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Дочірнім підприємством "ДІАМЕХ-Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМЕХ 2000" (підрядником) та Дочірньою компанією "УКРТРАНСГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (яку в подальшому реорганізовано шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ") в особі філії "Виробниче ремонтно-технічне підприємство "УКРГАЗЕНЕРГОСЕРВІС" (замовником) 11.10.2011 укладено договір з ремонту за державні кошти № р9/11-163.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1. договору, підрядник зобов'язується протягом 2011-2012 років на свій ризик виконати ремонт верстатів (монтаж, технічне обслуговування та ремонт верстатів (середній ремонт токарно-гвинторізного верстата мод. 1А660.200Ф1, малий ремонт токарно-карусельного верстата мод. 1512, середній ремонт токарно-карусельного верстата мод. 1525, середній ремонт токарно-гвинторізного верстата мод. TCG-200 POREBA (лот. № 2), зазначених у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а замовник - прийняти і оплатити вказані роботи.
Згідно з пунктом 3.1. договору, ціна договору становить 1086030,00 грн., у т.ч. ПДВ - 181005,00 грн.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних підрядником робіт протягом 45-ти календарних днів після підписання акта здачі-приймання верстатів з ремонту, який є підставою для проведення розрахунків. Дата підписання замовником пред'явленого підрядником акта здачі-приймання верстату з ремонту є датою виконання підрядником зобов'язань з ремонту зазначеного в акті верстату.
Відповідно до підпункту 7.2.4 договору, у випадку прострочення замовником грошового зобов'язання за договором, замовник на вимогу підрядника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до пункту 10.1 договору, останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.05.2012, але у будь-якому разі до закінчення розпочатих робіт, а в частині гарантійних зобов'язань та розрахунків - до повного виконання.
Судами обох інстанцій встановлено, що позивачем виконано роботи з ремонту на загальну суму 1086030,00 грн., що підтверджується актами приймання-здавання робіт (а.с. 19-22), який підписаний та скріплений печатками обох сторін договору.
Відповідачем обов'язок з оплати виконаних робіт виконано частково, сплачено позивачу 110360,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 32-35), у зв'язку з чим борг відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 975670,00 грн. (1086030,00 грн. - 110360,00 грн.), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 32-35) та актом звірки розрахунків (а.с. 31), який підписаний та скріплений печатками обох сторін договору.
Заперечуючи проти позову, відповідач наголошував на тому, що сторонами погоджено внесення змін до договору в частині визначення строків здійснення оплати, що підтверджується листом відповідача № 629/09-04 від 09.04.2013 (а.с. 44), який направлений на адресу позивача та графіком погашення заборгованості (а.с. 45).
Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, гсподарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно з частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Судами обох інстанцій встановлено, що графік погашення заборгованості всупереч положенням частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України не скріплено печатками сторін.
Сервіси для юристів