Постанова ВГСУ від 14.04.2014 року у справі №910/13980/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року Справа № 910/13980/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Державної фінансової інспекції Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.02.2014р. (головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф.)та на рішенняГосподарського суду міста Києва від 08.10.2013 р. (суддя Борисенко І.І.)у справі№ 910/13980/13 Господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства "Київський метрополітен"доПублічного акціонерного товариства "Київметробуд",третя особа Державна фінансова інспекція України,за участюПрокуратури міста Києвапростягнення 214.566,48 грн., за участю представників позивачаКошкіна І.В.відповідачаКовтун Т.О.,третьої особиКулівар С.В., Шевелєва Ю.Е.,прокуратури Жук І.К.,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд", третя особа Державна фінансова інспекція України, про стягнення з відповідача збитків у сумі 214.566,48 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, третя особа звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема положення ст. ст. 629, 844, 845 ЦК України, ст. ст. 180, 224, 323 ГК України, ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні", ст. 32 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди не дали належної оцінки тому, що відповідачем було порушено зобов'язання за договором підряду від 10.08.2004 № 19/001 та не вжито заходів щодо належного їх виконання.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державною фінансовою інспекцією України (далі - Інспекція) було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Київський метрополітен" за період з 01.11.2010 р. по 31.10.2012 р., за результатами якої складено акт 21.02.2013 р. № 06-21/14. В даному акті Інспекція зафіксувала порушення, допущені під час визначення вартості виконаних робіт та здійснення розрахунків між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та Публічним акціонерним товариством "Київметробуд" при виконанні Договору підряду № 19/001 від 20.08.2004 р. Так, зокрема, Інспекцією було встановлено наступне:

- відповідач додатково пред'явив позивачеві, а позивач оплатив, крім передбачених умовами Договору, витрати, не зазначені в Договорі підряду № 19/001 від 20.08.2004 р., пов'язані з доплатою працівниками відповідача за виконання робіт у вечірні години, на суму 100.699,50 грн.;

- в актах ф. КБ-2в за 2011 рік та січень-червень, вересень 2012 року завищено вартість виконаних робіт на суму витрат, не підтверджених даними бухгалтерського обліку, з придбання та списання на виконання робіт з будівництва метрополітену обсадних труб у розмірі 108.879,98 грн.;

- 05.02.2013 р. проведено обстеження виконаних електромонтажних та звукоізоляційних робіт на станції метрополітену "Голосіївська" та ВВ № 107, відображених в актах ф. № КБ-2в, №№ 25, 26 за листопад 2010 року, за результатами якого виявлено розбіжність між фактично виконаними обсягами робіт та обсягами, які зазначені у відповідних актах, на суму 4.987,00 грн.

Посилаючись на акт ревізії від 21.02.2013 р. № 06-21/14, позивач заявив позовні вимоги, які є предметом розгляду в даній справі. При цьому позивач вважає, що неправомірні дії відповідача полягають у тому, що він при підписанні актів виконаних робіт (КБ-2В) включив роботи, що не передбачені умовами Договору № 19/001 від 20.08.2004 р. та проектно-кошторисною документацією, чим завдав збитків бюджету міста Києва.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частина 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачає, що збитками є: втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Слід зазначити, що для застосування такого виду відповідальності як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного порушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Таким чином, для вирішення даного спору суду необхідно встановити, чи має місце порушення відповідачем зобов'язань з наслідком понесення збитків позивачем, а також можливість (неможливість) застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Судами встановлено, що 20.08.2004 р. між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" як замовником та Відкритим акціонерним товариством "Київметробуд", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київметробуд", був укладений Довгостроковий договір № 19/001 на будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії від станції "Либідська" до станції "Виставковий центр".

В п. 1.1 Договору визначено, що при його виконанні сторони керуються чинними законодавчими актами України, нормативними актами Держбуду України, Положенням про підрядні контракти в будівництві України, ДБН Д.1.1.1-2000 з доповненням № 3 зміни 2 та Тимчасовим положенням щодо розподілу обов'язків між учасниками будівництва по забезпеченню об'єктів державного контракту та державного замовлення матеріалами, виробами і устаткуванням.

Згідно з п. 1.4 Договору фінансування будівництва Куренівсько-Червоноармійської лінії від станції "Либідська" до станції "Виставковий центр" здійснюється за рахунок міського та державного бюджетів.

Статтею 2 Договору передбачено, що вартість робіт за даним Договором визначена динамічною договірною ціною та орієнтовно складає 292,5 млн. грн, крім того ПВД - 20% - складає 58,5 млн. грн. Загальна вартість робіт складає 351,0 млн. грн.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 Договору акт виконаних робіт готує генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним. Уповноважений представник замовника протягом трьох календарних днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Несвоєчасне підписання акта, а також необґрунтована претензія щодо фактичного виконання робіт розглядається як несвоєчасна оплата. Розрахунки за виконані роботи провадяться за динамічною договірною ціною за фактично виконані обсяги БМР підрозділами генпідрядника та субпідрядників згідно з кошторисною документацією за однорівневою системою ціноутворення, які підтверджені двосторонньо оформленими актами КБ-2в, КБ-3.

Згодом 10.12.2010 р. був складений акт готовності об'єкта до експлуатації № 1, згідно з яким вирішено вважати закінчений будівництвом об'єкт "І черга дільниці Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену в м. Києві від станції "Либідська" до станції "Виставковий центр" (дільниця від станції "Либідська" до станції "Васильківська") готовим до експлуатації.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 14.12.2010 р. видала Сертифікат відповідності КВ 000541 закінченого будівництвом об'єкта: Будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену у м. Києві від станції "Либідська" до станції "Виставковий центр" (І-ша черга - дільниця від станції "Либідська" до станції "Васильківська" з оборотними тупиками).

Разом з тим, 05.02.2013 р. комісією, створеною позивачем, було проведено обстеження виконаних електромонтажних та звукоізоляційних робіт на станції метрополітену "Голосіївська" та ВВ-№107, за результатами якого виявлено розбіжність обсягів робіт (матеріалів), відображених в актах ф. № КБ-2в №№ 25, 26 за листопад 2010 року, та фактично виконаних робіт (матеріалів) на суму 4.987,00 грн.