Постанова ВГСУ від 14.03.2017 року у справі №917/1110/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Справа № 917/1110/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційні скарги1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" 2) ОСОБА_4 на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 року у справі№917/1110/16 Господарського суду Полтавської області за позовомОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1) ОСОБА_5; 2) ОСОБА_6; 3) ОСОБА_7; 4) ОСОБА_8; 5) ОСОБА_9; 6) Виконавчого комітету Полтавської міської радипровизнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 22.06.2011 року та оформленого протоколом засідання зборів учасників ТОВ "Мостоконструкція" №5 від 22.06.2011 року про призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ "Мостоконструкція" головного інженера ОСОБА_9

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: ОСОБА_4 (особисто); ОСОБА_10, дов. від 03.06.2016 №1407;

- відповідача: ОСОБА_11, довір. від 30.03.2016 №3;

- третьої особи 5: ОСОБА_9 (особисто);

- третьої особи 1-4, третьої особи 6: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" від 22.06.2011, оформленого протоколом засідання зборів учасників товариства № 5 від 22.06.2011 про призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора головного інженера ОСОБА_9 (згідно прохальної частини позовних вимог з урахуванням виправлених описок, допущених позивачем у даті оспорюваного рішення, про що усно зазначено представником позивача у судовому засіданні 04.08.2016 та відображено у протоколі судового засідання від 04.08.2016).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.09.2016 у справі №917/1110/16 (суддя Мацко О.С.) у задоволенні позову відмовлено у зв'язку із недоведеністю позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 (головуючий суддя Тарасова І.В., судді Білоусова І.В., Пуль О.А.) рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2016 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові з підстав спливу строку позовної давності, з огляду на встановлені апеляційним судом обставини звернення ОСОБА_4 за захистом порушених прав поза межами строку, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

До Вищого господарського суду надійшло дві касаційні скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" у поданій касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема статей 61, 62 Закону України "Про господарські товариства", частини 2 статті 145 Цивільного кодексу України, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016, а рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2016 залишити без змін.

ОСОБА_4 у поданій касаційній скарзі наголошує на порушенні апеляційним судом статей 22, 267 Цивільного кодексу, статті 27 Господарського процесуального кодексу України та відсутності правових підстав для задоволення судом поданої відповідачем заяви про застосування строків позовної давності. Натомість, встановлені апеляційним судом порушення порядку проведення загальних зборів товариства та вирішення 22.06.2011 загальними зборами питання, яке не було включене до порядку денного є підставою для скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 13.09.2016, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2016, та прийняття у справі нового рішення про задоволення позовних вимог, про що заявлено позивачем у прохальній частині касаційної скарги.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" на касаційну скаргу ОСОБА_4, у якому відповідач просить згадану касаційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених судами фактичних обставин справи, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мостоконструкція" підлягає задоволенню у повному обсязі, а вимоги за касаційною скаргою ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Мостоконструкція" діє на підставі Статуту, затвердженого зборами учасників товариства 02.04.2011, протокол №4 та зареєстрованого в установленому порядку.

Позивач - ОСОБА_4 є учасником ТОВ "Мостоконструкція" із розміром частки в статутному капіталі 2399,04 грн., що становить 16,66 % від загального статутного капіталу.

Іншими засновниками Товариства є ОСОБА_6 із розміром частки в статутному капіталі 16,67%, ОСОБА_5 - 16,67%, ОСОБА_7 - 16,66%, ОСОБА_8 - 16,67%, ОСОБА_9 - 16,67% .

22.06.2011 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Мостоконструкція" та прийнято рішення, оформлені протоколом №5.

Предметом спору у справі, що переглядається є вимога учасника товариства визнати недійсним згадане рішення загальних зборів ТОВ "Мостоконструкція" від 22.06.2011, оформлене протоколом №5, як такого, що порушує його корпоративні права та прийняте з порушенням статті 61 Закону України "Про господарські товариства". Позивачем наголошено на тому, що посада тимчасово виконуючого обов'язки директора товариства законодавством не передбачена; питання про обрання на таку посаду ОСОБА_9 не було включено до порядку денного зборів, а голосування по цьому питанню взагалі не проводилося. Крім цього рішенням не визначено прав, обов'язків та повноважень цієї посадової особи та строку перебування її на цій посаді.

Розглядаючи справу, як суд першої, так і суд апеляційної інстанції дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, проте, за різних правових підстав.

Господарський суд першої інстанції із посиланням на норми статей 88, 167 Господарського кодексу України, статей 97, 98, 143, 145 Цивільного кодексу України статей 10, 58, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства" дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності безумовних підстав для визнання недійсним оспорюваного ним рішення загальних зборів учасників товариства та інших підстав для цього, а також факт порушення оспорюваним рішенням його прав та законних інтересів.

Апеляційний господарський суд, керуючись приписами статей 88, 167 Господарського кодексу України, статей 97, 98, 143, 145 Цивільного кодексу України статей 10, 58, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства" з огляду на встановлені ним обставини вирішення загальними зборами товариства питання, яке не було включено до порядку денного зборів та відсутності у протоколі відомостей щодо досягнення згоди, дійшов висновку про порушення цим рішенням корпоративних прав позивача. Однак, оскільки оскаржуване позивачем рішення було прийнято загальними зборами товариства 22.06.2011, то звернення ОСОБА_4 до суду у липні 2016 року є підставою для відмови у задоволенні позову у зв'язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Переглядаючи справу у касаційному порядку, колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує позицію Господарського суду Полтавської області про відсутність фактичних та відповідно правових підстав для задоволення позову з огляду на недоведеність позивачем обставин як порушення частини 4 статті 43, статей 61, 62 Закону України "Про господарські товариства" при прийнятті загальними зборами товариства рішення від 22.06.2011, оформленого протоколом №5, так і порушення оскаржуваним рішенням загальних зборів його корпоративних прав.

За приписами статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.