Постанова ВГСУ від 14.03.2017 року у справі №916/2222/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Справа № 916/2222/16

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Владимиренко С.В.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року у справі № 916/2222/16 господарського суду Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Іноземного підприємства "Аіс авто-Юг" про стягнення 114139,36 грн.,

за участю представників:

Позивача: Тузова В.О., дов. № 7466-К-О від 27.12.2016 року,

Відповідача: Осипчук Н.О., дов. б/н від 01.09.2016 року.

В с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк", Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Іноземного підприємства "Аіс авто-Юг" (далі - ІП "Аіс авто-Юг", Відповідач), з урахуванням уточнень до позовних вимог, про стягнення 114139,36 грн., з яких: 90970,00 грн. - сума викрадених грошових коштів і 23169,36 грн. - залишкова вартість пошкодженого програмно-технічного комплексу самообслуговування, та суми судових витрат по справі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.10.2016 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 року, у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк", відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, ПАТ КБ "Приватбанк", у поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 22, 526, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 47, 43 Господарського процесуального кодексу України, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ІП "Аіс авто-Юг", у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог ПАТ КБ "Приватбанк", викладених у касаційній скарзі, просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а таку скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 31.01.2013 року між ІП "Аіс авто-Юг" (Клієнт) та ПАТ КБ "Приватбанк" (Банк) було оформлено та підписано заявку на комплексне обслуговування та приєднання до послуги "Приймання платежів", із зобов'язанням його виконання, а також регулярного ознайомлення зі змінами на сайті Банку www.pb.ua.

При цьому, при підписанні вказаної заяви, ІП "Аіс авто-Юг" виразило свою згоду з Умовами та Правилами банківських послуг, та погодилось з тим, що дана заява складає Договір комплексного банківського обслуговування та відносини між сторонами, які можуть регулюватись як основним договором, так і додатковими угодами до нього.

Також, 31.01.2013 року між тими ж сторонами було укладено Додаткові угоди № 1 і № 2 до Договору від 31.01.2013 року, якими сторони погодили порядок розміщення програмно-технічного комплексу самообслуговування (далі - ПТКС) та зобов'язання, які виникають у сторін за фактом розміщення останнього.

Так, в п. 1. Додаткової угоди № 1 сторони погодили доповнення Договору новими умовами, зокрема (п. 1.2.), про обов'язки Клієнта забезпечувати збереження ПТКС, а у випадку, якщо Клієнт знімає фізичну/технічну охорону приміщень, у якому розміщений ПТКС, повідомляти Банк за три дні до зняття охорони.

Крім того, відповідно до п. 1. Додаткової угоди № 2 сторони доповнили Договір умовою про те (п. 1.2.), що при втраті або викраденні ПТКС, наданим Банком, протягом 3-х робочих для Банку днів сповістити Банк про втрату банківського обладнання і відшкодувати вартість банківського обладнання у розмірі 200000,00 грн. у строк не пізніше 20 робочих для Банку днів з моменту виставлення рахунку Банком, а при пошкодженні ПТКС, наданим Банком, протягом 3-х робочих для Банку днів сповістити Банк про пошкодження банківського обладнання і відшкодувати вартість ремонту банківського обладнання, згідно наданій Банком калькуляції ремонту в строк не пізніше 20 робочих для Банку днів з моменту виставлення рахунку Банком.

Судами також встановлено, що 13.05.2016 року близько 04.00 год. мало місце проникнення на територію ІП "Аіс Авто-Юг" невстановлених осіб, які з використанням технічних засобів відкрили сейфову частину ПТКС та викрали грошові кошти, що в ньому знаходились, в сумі, за даними Банку 90970,00 грн. При цьому, згідно довідки Банку, вартість ПТКС, з урахування його зносу станом на 13.05.2016 року, становить 23169,36 грн.

З огляду на таке, Банк 25.05.2016 року надіслав на адресу Клієнта лист-вимогу про сплату останнім грошової суми за збитки, завдані внаслідок викрадення коштів та пошкодження банківського обладнання, проте останній, у листі-відповіді від 30.05.2016 року на адресу Банку зазначав, що свої обов'язки по збереженню обладнання виконував належним чином, а тому, відмовився сплачувати зазначені у листі ПАТ КБ "Приватбанк" грошові кошти.

Вимогами ПАТ КБ "Приватбанк" у даній справі, з посиланням на ст.ст. 22, 526, 530, 610, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 198 Господарського кодексу України, та на укладений між сторонами 31.01.2013 року Договір у вигляді заявки на комплексне обслуговування і приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, і Додаткові угоди до нього, є стягнення з ІП "Аіс авто-Юг" 114139,36 грн., з яких: 90970,00 грн. - сума викрадених грошових коштів і 23169,36 грн. - залишкова вартість пошкодженого програмно-технічного комплексу самообслуговування "ТИКОН S-700", та суми судових витрат у справі, у зв'язку з викраденням вказаної суми грошових коштів та пошкодженням майна невідомими особами, яке мало місце 13.05.2016 року.

Суд першої інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 11, 14, 509, 525, 610, 611, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, умов укладеного між сторонами Договору у вигляді заявки на комплексне обслуговування і приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, та Додаткових угод до нього, а також, представлених доказів у справі, встановивши при цьому, що в укладеній сторонами заявці та додаткових угодах до неї не було передбачено відповідальності Відповідача саме за зберігання грошових коштів, тоді як в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності у сейфі ПТКС суми грошових коштів, заявленої Позивачем до стягнення, як викраденої, як і не надано доказів дійсної вартості ПТКС "ТИКОН S-700" на момент вирішення даного спору в суді та неможливості його ремонту, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -