ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2017 року Справа № 914/1926/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Плюшка І.А.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мегабанк"на рішення та постановугосподарського суду Львівської області від 06.10.2016 Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2016у справі№ 914/1926/16господарського судуЛьвівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Мегабанк"доПублічного акціонерного товариства "Іскра"прозобов`язання вчинити дії,за участю представників: від позивача: Черкасов І.Р.від відповідача: Ковальчук О.Д.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.02.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Плюшка І.А. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2017.
1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову
21.07.2016 ПАТ "Мегабанк" звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ "Іскра" про зобов`язання передати в управління ПАТ "Мегабанк" нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Вулецька, 14, та яке є предметом іпотеки.
Позовні вимоги мотивовано тим, що банком та ВАТ "Іскра", правонаступником якого є ПАТ "Іскра", укладено кредитний договір №01/2011 від 01.02.2011, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 1500000 дол. США строком до 31.01.2012.
Для забезпечення виконання ПАТ "Іскра" своїх зобов`язань за кредитним договором 01.02.2011 сторони уклали іпотечний договір.
Відповідач порушив умови кредитного договору №01/2011 від 01.02.2011, зокрема, він несвоєчасно сплачує кошти.
Станом на 01.06.2016 його заборгованість становить 1 574 053,13 дол. США та 396 664,76 грн., з яких 1 520 638,22 дол. США - заборгованість по кредиту, 53 414,91 дол. США - заборгованість по процентах та 396 664,76 грн. штрафу.
Позивач також вказує, що в порушення п.3.1.2 іпотечного договору відповідач з 03.07.2016 не застрахував іпотечне майно, що може унеможливити задоволення вимог позивача за рахунок іпотечного майна.
Позивач зазначає, що 13.05.2016 на адресу ПАТ "Іскра" ним направлено вимогу щодо усунення порушень умов кредитного договору №01/2011 від 01.02.2011 та умов іпотечного договору від 01.02.2016, в якій позивач вимагав сплатити заборгованість за кредитним договором, а в разі невиконання - добровільно звільнити предмет іпотеки упродовж одного місяця з моменту отримання вимоги.
Відповідач заборгованості не погасив, предмет іпотеки не звільнив, у зв`язку з чим позивач вважає за необхідне звернутися до суду з вимогою до відповідача про передачу предмета іпотеки на період його реалізації в управління позивача на підставі п.3 ч.1 ст39 Закону України "Про іпотеку".
06.09.2016 позивач подав суду першої інстанції клопотання про припинення провадження у справі №914/1926/16 на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України у зв`язку з тим, що 29.07.2016 сторони уклали додаткову угоду №22 до кредитного договору, якою внесли зміни до кредитного договору в частині розміру відсоткової ставки та визначили строк сплати процентів за березень-липень 2016 року - до 09.08.2016.
В подальшому 09.08.2016 сторони уклали наступну додаткову угоду №23 до кредитного договору, якою встановили дату повернення кредиту у розмірі 1 591 793,91 дол. США до 31.12.2016 та змінили графік зменшення ліміту, а також встановили сплату процентів за користування кредитом у липні 2016 року у строк до 12.08.2016.
Позивач зазначає, беручи до уваги те, що відповідач погасив заборгованість по нарахованих відсотках, а також сторонами врегульовано всі інші питання щодо виконання умов іпотечного договору, станом на поточну дату предмет спору відсутній.
2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Львівської області від 06.10.2016 у справі №914/1926/16 (суддя Петрашко М.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 (судді: Хабіб М.І. - головуючий, Зварич О.В., Скрипчук О.С.), у задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано положеннями ст.ст. 11, 572, 574, 575, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 174,345 ГК України, ст.ст. 1, 10, 34, 39 Закону України "Про іпотеку", п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Як вбачається із позовної заяви, позивач мотивував позовні вимоги про передачу йому предмета іпотеки в управління та забезпечення безперешкодного доступу до предмета іпотеки неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним та іпотечним договорами та невиконанням відповідачем вимоги від 13.05.2016 щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та штрафу.
Як на підставу позовної вимоги про передачу іпотечного майна в управління позивач посилався у позовній заяві на п.3 ч.1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку".
При відмові в задоволенні позову в частині передачі майна в управління суди виходили із того, що такий спосіб захисту прав іпотекодержателя як передача іпотечного майна в управління іпотекодержателя може бути застосований за умови наявності прийнятого рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Доказів прийняття позивачем чи судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки матеріали справи не містять. Також не має будь-яких письмових повідомлень про дійсний намір отримати предмет іпотеки у власність чи продати його іншій особі.
Вимога про усунення порушень є лише попередженням про можливе обрання одного із способів звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання зобов`язань за кредитним договором та вона не відповідає ст.35 Закону України "Про іпотеку".
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про забезпечення безперешкодного доступу до предмету іпотеки, суди виходили з того, що позивач не навів підстав та не надав доказів письмового повідомлення відповідача про намір перевірити предмет іпотеки, а також не подав доказів недопущення позивача до предмету іпотеки.
При цьому суди не встановили підстав для задоволення клопотання позивача про припинення провадження у справі.
Сервіси для юристів