ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2017 року Справа № 913/752/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на рішення та постановугосподарського суду Луганської області від 30.08.2016 Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі№ 913/752/16 господарського суду Луганської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганськпобутгаз"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа-1)третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 (третя особа-2)провизнання недійсним нікчемного договору відступлення права вимоги № 1-2013 від 24.12.2013 та застосування наслідків недійсності договору відступлення права вимоги № 1-2013 від 24.12.2013,за участю представників: від позивача Ковалик В.В.від відповідачане з'явивсявід третьої особи-1Башаров В.Є.від третьої особи-2ОСОБА_7
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк") в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськпобутгаз" (далі - ТОВ "Луганськпобутгаз") про визнання недійсним нікчемного договору відступлення права вимоги № 1-2013 від 24.12.2013 та застосування наслідків недійсності вказаного договору, укладеного між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ТОВ "Луганськпобутгаз", шляхом визнання за ПАТ "Брокбізнесбанк" права вимоги за кредитними договорами № 07Ф-144 від 22.08.2008, № 07Ф-151 від 22.08.2008, № 07Ф-155 від 22.08.2008, № 07Ф-141 від 22.08.2008, № 07Ф-145 від 22.08.2008, № 08Ф-189 від 06.10.2008, № 07Ф-140 від 22.08.2008, № 07Ф-138 від 22.08.2008, № 07Ф-146 від 22.08.2008, № 07Ф-147 від 22.08.2008, № 07Ф-148 від 22.08.2008, що було відступлене за договором відступлення права вимоги № 1-2013 від 24.12.2013.
Рішенням господарського суду Луганської області від 30.08.2016 у справі № 913/752/16 (суддя Вінніков С.В.) у задоволенні позову ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду відмовлено повністю.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 (колегія суддів у складі: Будко Н.В. - головуючий, Геза Т.Д., Дучал Н.М.) рішення господарського суду Луганської області від 30.08.2016 у справі № 913/752/16 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 30.08.2016 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2016 у справі № 913/752/16, ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені судові акти і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2017 для розгляду касаційної скарги ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" у справі № 913/752/16 визначено колегію суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий (доповідач), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.01.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 28.02.2017 о 10 год. 50 хв.
У письмових поясненнях Фонду на касаційну скаргу позивача, які надійшли до Вищого господарського суду України 17.02.2017, третя особа-1 касаційну скаргу підтримала і просила суд її задовольнити у повному обсязі.
27.02.2017 до Вищого господарського суду України від ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4.) надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу у справі № 913/752/16, у яких третя особа-2 просить суд залишити касаційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.
Крім того, 27.02.2017 до Вищого господарського суду України надійшли додаткові пояснення позивача у даній справі.
Ухвалами Вищого господарського суду України від 28.02.2017 продовжено строк розгляду зазначеної касаційної скарги ПАТ "Брокбізнесбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" на п'ятнадцять днів та відкладено її розгляд на 14.03.2017 об 11 год. 15 хв.
13.03.2017 до Вищого господарського суду України надійшли письмові пояснення третьої особи-2 у справі № 913/752/16, у яких ОСОБА_4 просить суд залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.
Заслухавши представників позивача, третьої особи-1 та третьої особи-2, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановили господарські суди попередніх інстанцій, між АБ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 було укладено кредитні договори від 22.08.2008 №№ 07Ф-148, 07Ф-146, 07Ф-138, 07Ф-140, 07Ф-147, 07Ф-141, 07Ф-144, 07Ф-145, 07Ф-151, 07Ф-155 та від 06.10.2008 № 08Ф-189.
У подальшому, між ОСОБА_22 та ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 були укладені договори переведення боргу від 22.08.2008 №№ 07Ф-148-8, 07Ф-146-8, 07Ф-138-8, 07Ф-140-8, 07Ф-147-8, відповідно до яких ОСОБА_22 взяв на себе обов'язки з виконання зобов'язань ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 за кредитними договорами від 22.08.2008 №№ 07Ф-148, 07Ф-146, 07Ф-138, 07Ф-140 та 07Ф-147.
Крім того, між ОСОБА_4 та ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 були укладені договори переведення боргу від 22.08.2008 №№ 07Ф-141-8, 07Ф-144-8, 07Ф-145-8, 07Ф-151-8, 07Ф-155-8, відповідно до яких ОСОБА_4 взяв на себе обов'язки з виконання зобов'язань ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 за кредитними договорами від 22.08.2008 №№ 07Ф-141, № 07Ф-144, 07Ф-145, 07Ф-151, 07Ф-155.
24.10.2013 між позивачем (Цедент) та відповідачем (Цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги № 1-2013 (далі - Договір відступлення права вимоги).
За умовами Договору відступлення права вимоги (розділ 1) у випадку настання відкладальної обставини, визначеної у п. 1.3 Договору, в день, наступний за днем настання відкладальної обставини, Цедент передає, а Цесіонарій приймає всі права вимоги за наступними кредитними договорами: № 07Ф-144, № 07Ф-151, № 07Ф-155, № 07Ф-141, № 07Ф-145, № 08Ф-189, № 07Ф-140, № 07Ф-138, № 07Ф-146, № 07Ф-147, № 07Ф-148 (далі - Кредитний договір). Відступлення права вимоги за Кредитним договором, вказаним у п. 1.1 цього Договору, розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. Відкладальною обставиною є несплата Позичальником заборгованості за кредитом та або нарахованими процентами за Кредитним договором, визначеним у п. 1.1 цього Договору, до 16.01.2014 (включно).
На виконання умов Договору відступлення права вимоги між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі оригіналів документів від 20.01.2014.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Таким чином, стаття 215 ЦК України наводить загальні підстави недійсності правочину.
Водночас, обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним нікчемного договору про відступлення права вимоги та застосування наслідків недійсності цього правочину, позивач у позовній заяві послався на те, що оспорюваний ним правочин є нікчемним з підстав, визначених у п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальним законом, яким врегульована процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Сервіси для юристів