ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2017 року Справа № 911/3610/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідача,суддів:Демидової А.М., Шевчук С.Р., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 рокута ухвалугосподарського суду Київської області від 26.12.2016 рокуу справі№ 911/3610/15 господарського суду Київської області за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"до Публічного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер"простягнення 670 297 378,37 грн.за участю представників:
позивача - Курінний С.Ю.;
відповідача - Давидова О.М.;
третьої особи - не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл", як поручителя, про стягнення 670 297 378,37 грн. за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/299к-07 від 13.07.2007 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2015 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лін Беккер", як позичальника (боржника) за основним зобов'язанням.
В подальшому Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл" звернулось до господарського суду Київської області з клопотанням про зупинення провадження у справі № 911/3610/15 до набрання законної сили рішення у справі господарського суду міста Києва № 910/22780/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання недійсними договору про внесення змін № 3 від 13.11.2013 року, договору про внесення змін № 4 від 13.03.2014 року, договору про внесення змін № 5 від 30.04.2014 року, договору про внесення змін № 6 від 31.07.2014 року, договору про внесення змін № 7 від 12.09.2014 року, договору про внесення змін № 8 від 06.10.2014 року, договору про внесення змін № 9 від 25.11.2014 року про внесення змін до спірного договору поруки від 10.09.2010 року № 10-0604/299к-07/П-02, який є предметом розгляду даної справи № 911/3610/15.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2016 року у даній справі (суддя Карпечкін Т.П.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Чорної Л.В., суддів Разіної Т.І., Яковлєва М.Л.), на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі № 911/3610/15 зупинено до остаточного вирішення пов'язаної з нею справи господарського суду міста Києва №910/22780/16, а також зобов'язано учасників провадження повідомити господарський суд Київської області про результати вирішення спору та набрання законної сили рішення у справі № 910/22780/16.
Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали господарського суду Київської області від 26.12.2016 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 року у даній справі у зв'язку з порушенням місцевим й апеляційним господарським судами норм процесуального права.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні доводи касаційної скарги та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, заслухавши представників сторін, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В клопотанні про зупинення провадження заявник зазначає, що факти, які будуть встановлені господарським судом міста Києва при розгляді позову у справі № 910/22780/16, матимуть значення для вирішення даної справи, оскільки встановлення факту недійсності договору про внесення змін до договору поруки від 10.09.2010 р. № 10-0604/299к-07/П-02, а саме: про внесення змін до договору поруки № 3 від 13.11.2013 р., договору про внесення змін до договору поруки №4 від 13.03.2014 р., договору про внесення змін до договору поруки № 5 від 30.04.2014 р., договору про внесення змін до договору поруки № 6 від 31.07.2014 р., договору про внесення змін до договору поруки №7 від 12.09.2014 р., договору про внесення змін до договору поруки № 8 від 06.10.2014 р., договору про внесення змін до договору поруки № 9 від 25.11.2014 р., виключатиме стягнення заборгованості з відповідача - Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" у справі №911/3610/15 за кредитним договором №10-0604/299к-07 від 13.07.2007 р. Відтак, Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл" вважає, що вирішення спору у справі № 910/22780/16 має істотне значення при розгляді даної справи.
Зупиняючи провадження у даній справі, місцевий й апеляційний господарські суди виходили з неможливості розгляду даної справи до вирішення питання законності вищеперелічених договорів про внесення змін до договору поруки, що є предметом розгляду у справі № 910/22780/16, в якій перевіряються обставини припинення поруки, збільшення строку позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій і, як наслідок, збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому, суд апеляційної інстанції правильно послався на приписи статті 79 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
У пункті 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що "Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин".
Якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням обставин конкретної справи є підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним (пункт 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
З огляду на викладене, грунтується на вимогах закону висновок господарського суду Київської області та Київського апеляційного господарського суду про те, що вирішення спору у справі № 910/22780/16 вплине на вирішення місцевим господарським судом справи № 911/3610/15, оскільки обставини, які будуть встановлені у справі № 910/22780/16 мають преюдиціальне значення та є істотними для справи № 911/3610/15.
Відтак, ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів відповідають нормам господарського процесуального законодавства і підстав для їх скасування, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 року у справі №911/3610/15 залишити без змін.
Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіА.М. Демидова С.Р. Шевчук
Сервіси для юристів