ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2017 року Справа № 910/10455/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів :Ходаківської І.П., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.12.2016у справі№ 910/10455/16Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Теп Транско"; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Карготранс"простягнення 73591,98грн
в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третіх осіб:Угольков Є.О. (дов. №123 від 12.01.2017) Середа Р.А. (дов. №ц/з - 04/21-17 від 03.02.2017) не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Гумега О.В.) від 24.10.2016, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) від 13.12.2016, у справі №910/10455/16 позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг" 73591,98грн збитків у вигляді упущеної вигоди, 1378,00грн судового збору.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.614, 623 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.226 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.
Приватне акціонерне товариство "Лізингова компанія "Укртранслізинг" (ПрАТ "Укртранслізинг") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ПАТ "Укрзалізниця") про стягнення 73 591,98грн збитків у вигляді упущеної вигоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання телеграми відповідача від 03.12.2015 №ЦЗЛ-8/324 були відставлені від експлуатації вагони-зерновози, власником яких є позивач. Позивач вважає, що внаслідок таких неправомірних дій відповідача позивачу нанесено збитки у вигляді упущеної вигоди, оскільки відставлені від експлуатації вагони-зерновози знаходились у користуванні третіх осіб - ТОВ "Теп Транско" та ТОВ "Карготранс" на підставі договорів оренди вагонів, у зв'язку з чим економічна вигода позивача була передбачувана та реальна на підставі відповідних договорів оренди вагонів з вказаними контрагентами позивача.
Задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції правомірно виходили з такого.
Телеграмою ПАТ "Укрзалізниця" від 03.12.2015 №ЦЗЛ-8/324 (далі телеграма; т.6, а.с.151-152) відставлено від експлуатації вагони-зерновози у кількості 177 одиниць, власником яких є ПрАТ "Укртранслізинг", під які підкочені бокові рами 2013 року виготовлення, у зв'язку з наявними фактами сходження вагонів протягом 2015 внаслідок зламів бокових рам з клеймом "14", виготовлених ПрАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", та встановлено вимогу щодо проведення ремонту або встановлення нових бокових рам (перелік відставлених вагонів-зерновозів наведено у Додатку №1 до позовної заяви).
Відповідно до Договору №3-а/560 від 21.07.2003, укладеного між Відкритим акціонерним товариством - лізингова компанія "Укртранслізинг" та Фондом державного майна України (далі ФДМУ), що діяв в інтересах Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця", ФДМУ прийняв участь у підписці на акції ВАТ "Укртранслізинг". Згідно умов наведеного договору, оплата акцій здійснюється за рахунок коштів та майна залізниць. В оплату акцій третьої емісії ФДМУ до Статутного капіталу ПрАТ "Укртранслізинг" було передано у власність ПрАТ "Укртранслізинг" 507 (п'ятсот сім) вантажних вагонів-зерновозів, в тому числі і 177 вагонів-зерновозів, які були відставлені від експлуатації на виконання телеграми ПАТ "Укрзалізниця", що підтверджується Актом приймання-передачі залізничного рухомого складу (вантажних вагонів-зерновозів) від 27.12.2013 (з додатком).
На виконання вищезазначеної телеграми ПАТ "Укрзалізниця" вагони-зерновози у кількості 177 одиниць з метою проведення технічного огляду були направлені на технічне обслуговування до наступних вагонних депо: Знам'янка, Дарниця, Жмеринка, Козятин, Конотоп, Котовськ, Кременчук, Одеса-Застава, Херсон та Основа.
Направлення вагонів-зерновозів, які були відставлені від експлуатації, на технічне обслуговування до вагонних депо на виконання телеграми ПАТ "Укрзалізниця" здійснювалось на підставі Повідомлень про ремонт або технічне обслуговування вагона (форма ВУ-23М, затверджена наказом Укрзалізниці від 01.04.2011 №114-Ц), які були сформовані на кожну одиницю рухомого складу, із зазначенням ідентичної несправності - "Остановка по указанию ж/д администрации. Диагностика деталей тележек".
За результатами технічного огляду вагонів-зерновозів, які були відставлені від експлуатації, вагонними депо, що здійснювали такий огляд, були сформовані Дефектні відомості на ремонт вантажного вагона (форма ВУ-22, затверджена наказом Укрзалізниці від 01.04.2011 №114-Ц) із зазначенням виконаних робіт, пов'язаних із діагностикою та технічним оглядом бокових рам на виявлення дефектів.
По закінченню огляду на кожний вагон-зерновоз, відставлений від експлуатації, були складені Повідомлення про приймання вантажних вагонів із технічного обслуговування (форма ВУ-36М, затверджена наказом Укрзалізниці від 01.04.2011 №114-Ц), в яких зафіксовано дату випуску вагону з ремонту.
За результатом проведення вагонними депо технічного огляду 177 вагонів-зерновозів на предмет наявності дефектів бокових рам, як того вимагало ПАТ "Укрзалізниця", жодного дефекту чи пошкодження бокових рам на вагонах-зерновозах, власником яких є ПрАТ "Укртранслізинг", виявлено не було.
Предметом спору в даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 73591,98грн (які складають недоотриману орендну плату), завданих позивачу внаслідок відставлення відповідачем від експлуатації вагонів-зерновозів, власником яких є позивач, які знаходились у користуванні третіх осіб (ТОВ "Теп Транско" та ТОВ "Карготранс") на підставі договорів оренди вагонів.
Згідно ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
Аналогічну норму містить ч.1 ст.174 ГК України, згідно змісту якої господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання тощо.
Стаття 22 ЦК України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками у відповідності до ч.2 ст.22 ЦК України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 ЦК України).
Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Зокрема визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом статей 22, 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
За результатом проведення вагонними депо технічного огляду 177 вагонів-зерновозів на предмет наявності дефектів бокових рам, як того телеграмою вимагало ПАТ "Укрзалізниця", жодного дефекту чи пошкодження бокових рам на вагонах-зерновозах власності ПрАТ "Укртранслізинг" не виявлено, що підтверджується складеними дефектними відомостями (форма ВУ-22).
Сервіси для юристів