Постанова ВГСУ від 14.03.2016 року у справі №910/18846/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року Справа № 910/18846/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2"на рішеннягосподарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. (суддя Смирнова Ю.М.) та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. (судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.) у справі№910/18846/15 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агенство Одісей" доПублічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" простягнення 270 432 грн. 00 коп. за участю представників: від позивачане з'явилисьвід відповідача Полонська Н.М., довіреність №258-1 від 05.11.2015 р.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенство Одісей" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" про стягнення 270 432 грн. 00 коп. за надані на підставі договору №03 від 01.08.2012 р. охоронні послуги.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. у справі №910/18846/15 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 270 432 грн. 00 коп. заборгованості. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. у справі №910/18846/15 рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. залишено без змін.

Місцевий та апеляційний господарські суди визнали, що строк дії договору про надання послуг охорони закінчився, однак як свідчать матеріали справи послуги надавались позивачем та приймались відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На думку скаржника, господарськими судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме самостійно змінено підстави заявленого позову.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.03.2016 р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 14.03.2016 р.

У судове засідання 14.03.2016 р. з'явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з,явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами правових норм, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено договір №03 від 01.08.2012 р., за умовами якого позивач за дорученням відповідача прийняв обов'язки по здійсненню контрольно-перепускного режиму та підтримці громадського порядку на території об'єкту силами співробітників охорони в будівлях та на території місцевості за адресами вказаними в додатку 1 до договору.

Позивач, підставою заявленого ним позову, що розглядається в межах даної судової справи, визначив порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань з повної та своєчасної оплати охоронних послуг за договором.

Як роз'яснено в п. 3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу Україна судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Одночасно з цим, в п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 р. закріплено, що з огляду на вимоги ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Крім того, про недопустимість зміни підстав позову виключно з ініціативи суду вказано і в п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/344 від 11.04.2005 р., в якому викладено, що п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Однак, всупереч вищенаведеним роз'ясненням, господарський суд першої інстанції задовольнив позов у справі №910/18846/15, виходячи з інших підстав, ніж ті, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.

Так, місцевий господарський суд, встановивши, що договір про надання послуг охорони №03 від 01.08.2012 р. в заявлений позивачем період припинив свою дію внаслідок закінчення строку, дійшов висновку, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини у спрощений спосіб шляхом прийняття до виконання запропонованих обсягів послуг.