ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2017 року Справа № 922/1294/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого), Ткаченко Н.Г., Удовиченка О.С.розглянувши касаційні скаргиПриватного підприємства фірми "Альтаир" та ОСОБА_4на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року Господарського суду Харківської області від 02.09.2016 рокуу справі Господарського суду№ 922/1294/13 Харківської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд"провизнання банкрутомліквідаторЧульський О.С.в судовому засіданні взяли участь представники:
Приватного підприємства фірми "Альтаир": ОСОБА_7 (довіреність від 25.12.2015 року),ОСОБА_4:ОСОБА_7 (довіреність від 18.02.2015 року),Компанії OMBILIC LIMITED:Кіфорук Н.І. (довіреність від 12.03.2016 року),ТОВ "Омбілік-Трейд":ліквідатор Чульський О.С., арбітражний керуючий.ВСТАНОВИВ:
ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.04.2013 року за заявою ТОВ "Омбілік-Трейд" (далі - боржника) порушено провадження у справі №922/1294/13 про банкрутство боржника відповідно до статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), визнано вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 712 187, 17 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника (том 2, а.с. 161 - 164).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2013 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30.09.2013 року, затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 11 973 935, 70 грн., в тому числі з грошовими вимогами Філії "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси і Кредит" на суму 815 606, 30 грн. (четверта черга), на суму 1 147 грн. (перша черга) та на суму 119 441, 95 грн. (шоста черга); ПАТ АБ "Південний" на суму 70 867, 86 грн. (четверта черга) та на суму 1 147 грн. (перша черга); окремо внесено до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, що є предметом застави (іпотеки): квартира АДРЕСА_1 кредитор-заставодержатель ПАТ АБ "Південний" на суму 1 450 047, 96 грн. Зазначену ухвалу попереднього засідання господарського суду залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій (том 3, а.с. 145 - 147, 176, том 4-а, а.с. 154 - 160, том 6, а.с. 157 - 163).
Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Харківської області від 27.05.2014 року, ліквідатором ТОВ "Омбілік-Трейд" призначено арбітражного керуючого Шубу В.І. (том 7, а.с. 101 - 104).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 року, залишеною без змін постановою суду касаційної інстанції від 11.11.2015 року, припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Омбілік-Трейд" Шуби В.І. та призначено ліквідатором ТОВ "Омбілік-Трейд" Чульського О.С. (том 14, а.с. 192 - 202, том 15, а.с. 106 - 113).
Ухвалою Господарського Харківської області від 30.09.2014 року визнано недійсним договір про проведення аукціону з реалізації квартири АДРЕСА_2, укладений між керуючим санацією ТОВ "Омбілік-Трейд" Цимберовим Д.І. та президентом ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр" Шульгою І.В. (пункт 1 резолютивної частини ухвали); визнано недійсним акт про передання права власності на нерухоме майно від 14.03.2014 року, укладений між керуючим санацією ТОВ "Омбілік-Трейд" Цимберовим Д.І. та Компанією OMBILIC LIMITED в особі директора ОСОБА_12, який оформлений на підставі протоколу №1 від 14.03.2014 року про проведення аукціону та акта про проведення аукціону від 14.03.2014 року (пункт 2 резолютивної частини ухвали); скасовано свідоцтво про право власності, видане 25.04.2014 року приватним нотаріусом Харківського МНО Корнійчук О.В. номер в реєстрі 2218 (пункт 3 резолютивної частини ухвали); зобов'язано Компанію OMBILIC LIMITED в особі директора ОСОБА_12, що діє на підставі довіреності від 24.11.2005 року, повернути в ліквідаційну масу ТОВ "Омбілік-Трейд" двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 49,2 кв.м., житловою площею 31,3 кв.м. (пункт 4 резолютивної частини ухвали) (том 9, а.с. 159 - 165).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2015 року, пункти 2, 3, 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 30.09.2014 року скасовано, в решті ухвалу залишено без змін; заяву ПАТ АБ "Південний" задоволено частково, визнано недійсними результати аукціону, оформленого протоколом №1 від 14.03.2014 року, затвердженого президентом ТБ "Всеукраїнський торговий центр" та керуючим санацією ТОВ "Омбілік-Трейд"; в решті вимог заяви відмовлено (том 9а, а.с. 28 - 42, 98 - 104).
06.06.2016 року до місцевого господарського суду надійшла заява ліквідатора банкрута Чульського О.С. про визнання права власності та витребування майна банкрута (з урахуванням додаткових пояснень від 29.08.2016 року), в якій ліквідатор просив витребувати шляхом вилучення у ОСОБА_4 та передати ТОВ "Омбілік-Трейд" квартиру АДРЕСА_1 визнати недійсним свідоцтво про право власності, видане 25.04.2014 року приватним нотаріусом ХМНО Корнійчук О.В., номер в реєстрі 2218 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "Омбілік-Трейд"; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №5482424 від 25.04.2014 року про реєстрацію права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 348247063101 (вх. №18501 від 06.06.2016 року та №28474 від 31.08.2016 року) (том 18, а.с. 1 - 62, 148 - 150).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2016 року залучено до участі у справі ОСОБА_4 як набувача спірного нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 25.04.2014 року, укладеним з Компанією OMBILIC LIMITED, яка придбала спірну квартиру в ліквідаційній процедурі банкрута з аукціону, результати якого визнано недійсними постановою апеляційного суду від 18.11.2014 року у даній справі (том 18, а.с. 63 - 64).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2016 року (суддя Усатий В.О.) задоволено заяву ліквідатора (вх. № 18501 від 06.06.2016 року); витребувано шляхом вилучення у ОСОБА_4 та передано ТОВ "Омбілік-Трейд" квартиру АДРЕСА_1; визнано недійсним свідоцтво про право власності, видане 25.04.2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В., номер в реєстрі 2218 про право власності на квартиру АДРЕСА_1; визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "Омбілік-Трейд"; в іншій частині провадження за заявою ліквідатора припинено (том 18, а.с. 161 - 168).
Не погоджуючись з прийнятою місцевим господарським судом ухвалою від 02.09.2016 року, Компанія OMBILIC LIMITED, як переможець аукціону з продажу спірного майна банкрута, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що прийнята за умов неповноти дослідження обставин, що мають значення для справи, та відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Чульського О.С. про визнання права власності та витребування до ліквідаційної маси банкрута спірної квартири у ОСОБА_4
Оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції від 02.09.2016 року, громадянка ОСОБА_4, як набувач спірного нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 25.04.2014 року, укладеним з Компанією OMBILIC LIMITED, яка придбала спірну квартиру в ліквідаційній процедурі банкрута з аукціону, результати якого визнано недійсними постановою апеляційного суду від 18.11.2014 року, просила апеляційний суд скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 02.09.2016 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора банкрута від 29.05.2016 року, мотивуючи невідповідністю висновків місцевого господарського суду за змістом оскаржуваної ухвали фактичним обставинам справи.
Також, не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 02.09.2016 року, до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою звернувся голова комітету кредиторів боржника в особі Приватного підприємства фірми "Альтаир", в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу як таку, що винесена з порушенням положень цивільного законодавства щодо захисту права власності шляхом витребування майна від добросовісного набувача, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Чульського О.С. про визнання права власності та витребування у ОСОБА_4 спірної квартири на користь підприємства-банкрута.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Лакіза В.В., судді: Білоусова Я.О., Шутенко І.А.) апеляційні скарги Компанії OMBILIC LIMITED, ОСОБА_4 та Приватного підприємства фірми "Альтаир" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.09.2016 року у даній справі - без змін (том 20, а.с. 200 - 216).
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Приватне підприємство фірма "Альтаир" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду від 03.11.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 02.09.2016 року, справу передати на новий розгляд. Також, із касаційною скаргою на зазначені судові рішення звернулася ОСОБА_4, у фактичному володінні якої знаходиться спірне нерухоме майно, та просила суд касаційної інстанції скасувати постанову апеляційного суду та ухвалу місцевого господарського суду, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора банкрута в повному обсязі.
Касаційні скарги обґрунтовані порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 41 Конституції України, статей 12, 16, 202, 204, 215, 216, 321, 328, 330, 334, 388, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 20, 26, 114 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, статей 2, 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". ОСОБА_4 вважає помилковими висновки судів про витребування у неї, як добросовісного набувача, спірної квартири до ліквідаційної маси банкрута з посиланням на обставини відсутності будь-яких заборон та обтяжень на спірне нерухоме майно на момент його придбання у Компанії OMBILIC LIMITED за договором купівлі-продажу від 25.04.2014 року та його підписання від імені Компанії OMBILIC LIMITED її директором за наявності у нього повноважень на вчинення спірного правочину. Приватне підприємство фірма "Альтаир" доводить необґрунтованість висновків судів про можливість розгляду заяви ліквідатора про визнання за боржником права власності на спірне майно та його витребування від фактичного власника до ліквідаційної маси банкрута, оскільки прийняття рішення про звернення до господарського суду з вимогою про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника належить до компетенції комітету кредиторів в силу положень частини 8 статті 26 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 03.11.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 02.09.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційних скарг, вислухавши представника Приватного підприємства фірми "Альтаир" та ОСОБА_4 - ОСОБА_7, представника Компанії OMBILIC LIMITED - Кіфорук Н.І., а також ліквідатора банкрута Чульського О.С., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційних скарг, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Отже, суди дійшли вірного висновку про застосування до спірних правовідносин положень Закону про банкрутство в редакції Закону України №2343-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013 року, оскільки провадження у справі про банкрутство ТОВ "Омбілік-Трейд" порушено ухвалою місцевого господарського суду від 23.04.2013 року.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Згідно пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013 року внесено доповнення до статті 16 ГПК України частиною такого змісту: "справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство", а також доповнено частину 1 статті 12 пунктом 7 про підвідомчість господарським судам справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство. Перелік таких майнових вимог законодавцем не обмежено, однак передбачено винятки щодо спорів, пов'язаних з визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів) за позовом контролюючих органів, визначених Податковим кодексом України.
Такі зміни щодо виключної підсудності певних спорів судам, у провадженні яких перебуває справа про банкрутство, набрали чинності з 19.01.2013 року.
Отже, з 19.01.2013 року майнові спори про витребування майна до ліквідаційної маси та пов'язані з цим вимоги розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у Постанові №16/047 від 13.04.2016 року у справі №908/4804/14, який, проаналізувавши зміни до статей 16 та 12 ГПК України в системному аналізі з положеннями Закону про банкрутство №2343-ХІІ (у редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року), зазначив про те, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення майнових спорів до боржника є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону №2343-ХІІ, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Сервіси для юристів