ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2017 року Справа № 910/3640/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів:Корсака В.А., Палія В.В., Селіваненка В.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар"на рішення та постанову Господарського суду м. Києва від 05.09.2016 Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016у справі№ 910/3640/16 Господарського суду м. Києваза позовомAUTOSOL International Gmbh (Автосол Інтернешнл ГмбХ), Золінген Німеччина,доДержавної служби інтелектуальної власності України, м. Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар", с.Подвірки Харківська область,провизнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг,в судовому засіданні взяли участь представники :- - позивачаТрістан Д.В., Новосельцев І.І.- - відповідача-1Запорожець Л.Г.- відповідача-2Александрова Т.В.
В С Т А Н О В И В:
В березні 2016 року АВТОСОЛ Інтернешнл Гмбх (AUTOSOL International Gmbh) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби інтелектуальної власності України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар", в якій просило суд визнати недійсними повністю свідоцтво України № 189417 на знак для товарів і послуг "АВТОСИЛА" та свідоцтво України № 189418 на знак для товарів і послуг "AUTOSILA", виданих на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський Миловар" та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсними свідоцтв України №№ 189417, 189418 на знаки для товарів і послуг відповідно "АВТОСИЛА" і "AUTOSILA" та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Позовні вимоги обґрунтовано невідповідністю зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 (суддя Марченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 (у складі головуючого Остапенка О.М., суддів: Сотнікова С.В., Верховця А.А.) у даній справі позов задоволено повністю. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить суд їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу АВТОСОЛ Інтернешнл Гмбх (AUTOSOL International Gmbh) заперечує проти доводів скаржника і просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Державна служба інтелектуальної власності України не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
У судовому засіданні 07.02.2017 оголошувалась перерва до 14.02.2017.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що позивач у справі - Компанія AUTOSOL International Gmbh (Автосол Інтернешнл ГмбХ), є власником торговельних марок:
„" за міжнародною реєстрацією № 437163; дата реєстрації 06.04.1978; дата закінчення терміну дії реєстрації (продовження) 06.04.2018; діє на території України в повному обсязі з 06.04.1978;
„" за міжнародною реєстрацією № 171040 року; дата реєстрації 27.08.1953; дата закінчення терміну дії реєстрації (продовження) 27.08.2023; дата територіального поширення - 20.12.1993;
„" за міжнародною реєстрацією № 832639; дата реєстрації 09.07.2004; дата закінчення терміну дії реєстрації (продовження) 09.07.2024; діє на території України в повному обсязі з 09.07.2004
Зазначені торговельні марки зареєстровані в тому числі і для товарів 03 класу міжнародної класифікації товарів і послуг (далі по тексту - МКТП) "речовини для чищення та полірування (крім таких, що призначені для шкіри), мийні засоби, всі вказані товари також для розпиляння".
Державною службою інтелектуальної власності України було зареєстровано торговельні марки „АВТОСИЛА" та „AUTOSILA" за Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" і видано останньому свідоцтва України №№ 189417, 189418 для товарів 03 класу МКТП „вибілювальні препарати та інші речовини для прання; чистильні, лискувальні, знежирювальні та абразивні препарати; мило; парфуми, ефірні олії, косметика, лосьйони для волосся; зубні порошки і пасти". Публікація відомостей про видачу вказаних свідоцтв здійснена 11.08.2014 в офіційному бюлетені „Промислова власність" № 15.
В своєму позові про визнання недійсними вказаних свідоцтв на знаки для товарів і послуг, позивач, зокрема, послався на те, що знаки, які зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" не відповідають умовам надання правової охорони, а свідоцтва видані внаслідок подання заявок із порушенням прав позивача.
Ухвалюючи судові рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що знаки для товарів і послуг „АВТОСИЛА" і "AUTOSILA" відповідно до свідоцтв України № 189417 і № 189418 є схожими настільки, що їх можна сплутати з торговельними марками „AUTOSOL" (за міжнародною реєстрацією №№ 437163, 171040, 832639) для споріднених товарів. До такого висновку суди дійшли на підставі висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 07.06.2016 № 95 та письмових відповідей судового експерта ОСОБА_8 на питання Державної служби інтелектуальної власності України.
Колегія суддів вважає, що прийняті у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Згідно зі статтею 123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором.
У пункті 6 статті 5 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків встановлено, що рішення про визнання міжнародного знака недійсним не може бути винесено компетентними органами без надання власникові знака можливості для захисту своїх прав у відповідний час.
За змістом пункту (1) статті 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та пункту (1)(а) статті 4 протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, з дати реєстрації або внесення запису, зробленого відповідно до положень Статей 3 і 3/ter, охорона знака в кожній зацікавленій Договірній стороні буде такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї Договірної сторони.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про міжнародне приватне право" до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.
На відносини, що виникають з приводу захисту та охорони прав на знаки для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями, дія яких поширюється на територію України, застосовується чинне законодавство України.
Згідно з пунктом 4 статті 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон № 3689-XII) знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.
Сервіси для юристів