ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2017 року Справа № 910/11965/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого, Малетича М.М., Плюшка І.А.,
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 05.12.2016у справі№ 910/11965/16господарського судуміста Києваза позовомПриватного підприємства "Дніпровський краєвид 07"доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Екомонтажсервіс"простягнення 24 298 404 грн. 99 коп.,за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"до1.Приватного підприємства "Дніпровський краєвид 07", 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Екомонтажсервіс"провизнання недійсним договору,за позовом третьої особиТовариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Екомонтажсервіс"доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"простягнення 24 235 480 грн. 93 коп.за участю представників: від відповідача: Суденко Р.В.,від третьої особи: Свідло Є.В., Чабан В.І.Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2017 касаційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у справі №910/11965/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Малетича М.М., Плюшка І.А. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваного судового рішення
У справі № 910/11965/16 місцевим господарським судом розглядалися спільно позов ПП "Дніпровський краєвид 07" до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення 24298404,99 грн., зустрічний позов ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ПП "Дніпровський краєвид 07" та ТОВ "ВКФ "Екомонтажсервіс" про визнання недійсним договору та позов третьої особи із самостійними вимогами ТОВ "ВКФ "Екомонтажсервіс" до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення 24 235 480,93 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №910/11965/16 первісні позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь ПП "Дніпровський краєвид 07" інфляційні втрати у розмірі 22 197 553, 48 грн., 3% річних у розмірі 2 039 957,26 грн. та судовий збір у розмірі 206 181, 99 грн., в іншій частині в задоволенні позову ПП "Дніпровський краєвид 07" відмовлено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю, в задоволенні позову третьої особи ТОВ "ВКФ "Екомонтажсервіс" відмовлено повністю.
ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі № 910/11965/16 та винести нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити, в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.
2. Стислий виклад суті ухвали апеляційного господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 (судді: Корсакова Г.В. - головуючий, Власов Ю.Л., Разіна Т.І.) апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.
Судом апеляційної інстанції враховано те, що скаржником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.
3. Підстави, з яких оскаржено ухвалу апеляційного господарського суду у даній справі
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.4 Закону України "Про судовий збір", просить її скасувати, справу направити до Київського апеляційного господарського суду для розгляду справи по суті.
Скаржник вказує, що рішення місцевого господарського суду відповідачем оскаржувалося за позовом ПП "Дніпровський краєвид 07", а не за позовом третьої особи ТОВ "ВКФ "Екомонтажсервіс", а тому вважає, що не повинен сплачувати судовий збір за рішення в цій частині.
4. Нормативно-правові акти, роз`яснення Пленуму Вищого господарського суду України та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови
Приписами статті 1117 ГПК України встановлено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів звертає увагу, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Пелевін проти України від 20.05.2010).
За ч.3 ст.94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно пп.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
У п.п. 2.15 п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз`яснено, що законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
При зверненні із апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №910/11965/16 скаржник повинен був сплатити судовий збір за ставками, розрахованими виходячи із суми судового збору, яка підлягала сплаті як за подання первісного позову, зустрічного позову, так і за подання позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
Апеляційним господарським судом встановлено, що заявником апеляційної скарги сплачено судовий збір у неповному розмірі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином, судом апеляційної інстанції правильно повернуто без розгляду апеляційну скаргу на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.
5. Висновки суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги
Сервіси для юристів