ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2025 року
м. Київ
справа № 646/2782/23
провадження № 51 - 2141 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Харківського апеляційного суду від 1 лютого 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221100000005, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 4 серпня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього певні обов`язки.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, за обставин, детально викладених у вироку.
Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора. Вирок скасував в частині призначеного ОСОБА_7 покарання та ухвалив в цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Строк відбування покарання ОСОБА_7 вказав рахувати з дня фактичного його затримання на виконання вироку апеляційного суду. В решті вирок залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Зазначає, що ОСОБА_7 як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і в апеляційному суді, фактично не погоджувався із висунутим йому обвинуваченням та зазначав, що діяв із метою захисту майна музичної школи, оскільки музичні інструменти знаходились просто неба, він в денний період часу, не приховуючи свої дії, переніс їх до свого гаража, про що вподальшому повідомив правоохоронні органи. За таких обставин, на думку сторони захисту, неможливо було зробити однозначний висновок про те, що засуджений усвідомлює та повністю визнає вину у пред`явленому обвинуваченні, проте місцевий суд, в порушення ч. 3 ст. 349 КПК, розглянув справу у скороченому порядку. Вказує, що апеляційний суд також проігнорував повідомлення про те, що обвинувачений фактично не визнав своєї вини та повідомив про намір збереження музичних інструментів. Вважає, що право на захист ОСОБА_7 було грубо порушено на всіх стадіях кримінального провадження, оскільки він не був обізнаний щодо існування можливості залучення захисника з безоплатної правової допомоги та не скористався послугами захисника за угодою через відсутність грошових коштів, адже тривалий час провів у окупації. Зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення конституційних гарантій ОСОБА_7 та вимог кримінального процесуального закону щодо роз`яснення права на захист, можливості отримання безоплатної правничої допомоги, та проігнорував повідомлення обвинуваченого про те, що він не мав наміру вчиняти злочин, а також те, що він є опікуном матері, яка має першу групу інвалідності.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Сервіси для юристів