ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2015 року Справа № 916/3566/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л., Козир Т.П.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"на рішення та постановуГосподарського суду Одеської області від 11.03.2014 Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2014у справі№ 916/3566/13 Господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"доАсоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Злагода"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальної установи "Одеська обласна психіатрична лікарня № 2"простягнення 56958,41 грн.за участю представників сторін:
позивача: Горьова Н.М., дов. від 17.12.2014 б/н
відповідача: не з'явилися
третьої особи, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Злагода" про стягнення 56958,41 грн. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2012 по 01.11.2013.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 01.09.2012 по 01.11.2013 договірні відносини між сторонами щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення були відсутні, проте відповідач фактично отримував ці послуги, але оплачував не повністю, що зумовлює застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.03.2014 у справі № 916/3566/13 (суддя Брагіна Я.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Головей В.М., суді Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 у справі № 916/3566/13.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2014 рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 у справі № 916/3566/13 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 25.11.2014 задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", скасовано постанову Вищого господарського суду України від 01.07.2014 у справі № 916/3566/13, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.12.2014 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.01.2015.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та третя особа не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 11128 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Перевірка здійснюється на підставі фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Отже, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених господарськими судами обставин справи, а також прийнятого Верховним Судом України рішення, зазначає наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 15.12.2006 між Асоціацією об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Злагода" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" було укладено тимчасовий договір на послуги водопостачання та водовідведення.
При укладенні вказаного договору сторони дійшли згоди (п. 5.3 договору), що після закінчення терміну його дії (2009 рік) між сторонами буде укладено постійний договір. Проте, після закінчення терміну дії тимчасового договору постійний договір про надання послуг водопостачання та водовідведення між сторонами укладено не було.
При розгляді справи судами, з посиланням на положення п.п. 1.4, 11.1 статуту відповідача, встановлено, що Асоціація ОСББ "Злагода" створена виключно для обслуговування, ремонту та утримання прибудинкової території за кошти членів об'єднань; метою її діяльності є, зокрема, забезпечення мешканців будинків житлово-комунальними послугами.
На балансі Асоціації ОСББ "Злагода" згідно актів на передачу житлового фонду знаходяться будинки "Світанок" по вул. Набережна, 1, "Надія" по вул. Набережна, 2 та "Колос" по вул. Набережна, 5.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що у період з 01.09.2012 по 01.11.2013 відповідач, за твердженням позивача, отримував послуги з водопостачання та водовідведення будинків по вул. Набережна в с. Олександрівка, що знаходяться на його балансі, проте оплачував їх не в повному обсязі. В підтвердження даного факту позивачем було надано акти контрольних зйомок показників лічильника та копії звітів про водокористування, надані Комунальною установою "Одеська обласна психіатрична лікарня № 2".
Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підставою для стягнення вартості послуг з водопостачання та водовідведення є договір, однак договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення до будинків, які передані на баланс Асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків "Злагода", між сторонами відсутній, а позивачем не доведено надання ним послуг з водовідведення та водопостачання відповідачу та розміру заборгованості відповідача перед позивачем за спірний період із 01.09.2012 по 01.11.2013.
Скасовуючи постанову Вищого господарського суду України від 01.07.2014, якою залишено без змін судові рішення першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд України зазначив наступне.
Сервіси для юристів