Постанова ВГСУ від 14.01.2015 року у справі №916/1985/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року Справа № 916/1985/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Ходаківська І.П.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 13.11.2014р. у справі господарського суду№916/1985/14 Одеської області за позовом ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" доТОВ "Одетекс"про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 7 714,79грн. пр. Ярема І.В. - дов. б/н від 07.08.14р. не з'явився

Розпорядженням №03-05/14 від 13.01.2015 змінено склад колегії суддів у справі №916/1985/14, призначеної до розгляду колегією у складі головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б., утворено колегію суддів у складі головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова М.В, Данилова Т.Б.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Одетекс" про стягнення грошових коштів у сумі 7714,79грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач всупереч умовам укладеного між сторонами у справі договору №2090/3 від 19.10.2006 та додатків до нього за період з 15.07.2011 по 15.09.2011 перевищив допустиму величину концентрації речовин у стічних водах з коефіцієнтом кратності 4,76, у зв'язку з чим відповідно до п.4.9, 4.10 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, повинний сплатити позивачеві грошові кошти в сумі 7714,79грн. за скидання стічної води з перевищенням допустимих величин концентрації забруднюючих речовин.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.09.2014р. (судді Літвінов С.В., Зайцев Ю.О., Цісельський О.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2014р. (судді Шевченко В.В., Головей В.М., Колоколов С.І.) у задоволені позовних вимог відмовлено, посилаючись на те, що відбір проб стічних вод, за результатами якого проводився хімічний аналіз, був проведений з порушеннями п.п.9.9 та 10.4 Правил, а саме: за відсутності уповноваженої (відповідальної) особи з боку відповідача, та сам акт не містить належних відомостей щодо місця проведення відбору, посуду, який використовувався, об'єму проби, який повинен бути не менше ніж 1000 мл., невідомих умов транспортування та зберігання проби до проведення аналізу, а тому вказаний акт (аналіз стічної води) не може служити належним доказом про скидання відповідачем у комунальну каналізацію стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ТОВ "Одетекс" відзив на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не направив, не скористався своїм правом прийняти участь у розгляді справи в суді касаційної інстанції, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті у відповідності із ст.111-2 ГПК України.

Заслухавши присутнього представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 19.10.2006 між сторонами укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №2090/3, за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з подачі питної води на об'єкти відповідача, а також надати послуги по прийманню стічних вод, які скидаються відповідачем в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів, а останній зобов'язався прийняти ці послуги та оплатити їх вартість відповідно до умов укладеного договору, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 01.07.1994р. №65, Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 05.07.1995р. №30, Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації №87/А-98 від 09.02.98р. та технічними умовами, діючим ГОСТ, законом України "Про житлово-комунальні послуги", іншими нормативними актами.

Згідно із п.7.3 договір набирає чинності з 19.10.2006р. та діє до 31.12.2010р.

Договір вважається пролонгованим на 5 років, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлене однією із сторін, і оскільки нема доказів щодо припинення вказаного договору, то суди дійшли висновку, що він є діючим на час розгляду справи.

Відповідно до п.2.4.2 договору відповідач зобов'язаний здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує гранично допустимі концентрації, встановлені Правилами приймання стічних вод.

Пунктом 3.9 договору сторонами погоджено, що обсяги стоків, що відводяться від товариства з обмеженою відповідальністю "Одетекс", приймаються рівними обсягами спожитої води або визначаються за показниками прибору обліку стоків відповідно до п.21.1 Правил водокористування. Обсяг скинутих Абонентом (відповідачем) зливових стоків визначається розрахунковим шляхом згідно з п.15.9 Правил водокористування.

Відповідно до п.3.10 Договору нарахування платежу за скидання ненормативно-очищених стоків здійснюється у відповідності із Правилами приймання стоків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2007 представниками філії ТОВ "Інфоксводоканал" та абонента ТОВ "Одетекс" головного інженера Улузова В.К. визначено контрольний колодязь перед скиданням стоків у міську каналізацію, про що складено акт № 6675-ТИ.

Також 24.01.2008 представник ТОВ "Одетекс" був ознайомлений з Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, про що був складений акт №189, який підписано представниками обох сторін.

15.09.2011р. представниками філії ТОВ "Інфоксводоканал" у присутності головного інженера відповідача Улузова В.К. була відібрана проба стічної води (шифр 704) за результатами якої складено акт "Аналіз стічної води".

За результатами лабораторних аналізів стічної води за пробою "шифр 704" від 15.09.2011, проведених ВАТ "ІнтерХім", було встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах та відповідно до п.4.9, 4.10 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, позивачем було здійснено нарахування відповідачеві платежу за скидання ненормативно-очищених стоків у сумі 7714,79грн.

Вирішуючи справу по суті, суди виходили з приписів ст.235 ГК України, відповідно до якої за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Судами встановлено, що згідно п.2.4.2 Договору відповідач зобов'язаний здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує гранично допустимі концентрації, встановлені Правилами приймання стічних вод, а п.3.10 Договору визначено, що нарахування платежу за скидання ненормативно-очищених стоків здійснюється у відповідності із Правилами приймання стоків.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли підставного висновку, що нарахований позивачем відповідачеві платіж за скидання ненормативно-очищених стоків у сумі 7714,79грн. за своєю правовою природою є оперативно-господарською санкцією, а протилежні доводи скаржника є помилковими, оскільки не ґрунтуються на законодавстві України та умовах укладеного договору, так як згідно ч.2 ст.237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором.