ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2014 року Справа № 918/635/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 рокуу справі№918/635/13 Господарського суду Рівненської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю-фірма"РВК"до- Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" - Рівненської філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Рівненської областіпровизнання прилюдних торгів недійсними за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно)відповідачів - Іщук Н.В., дов. від 08.01.2014р.; - не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) - не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) - Новиков О.Є., дов. від 17122013р.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК" звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", Рівненської філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Рівненської області про визнання недійсними прилюдних торгів, які відбулись 19.04.2013 року з продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення літера 2-а, загальною площею 2688,8 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Академіка Грушевського, 2-а, м. Рівне. Позов вмотивовано проведенням публічних торгів з порушенням строку, визначеного пунктом 3.5 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та вимог пункту 3.6 зазначеного Тимчасового положення щодо змісту інформаційного повідомлення про проведення торгів, що вплинуло на результати торгів та можливість його продажу за найвищою ціною.
Відповідачі відхилили позов, посилаючись на проведення торгів відповідно до положень чинного законодавства та відсутність порушених прав позивача за наслідками проведення торгів; вказали, що до спірних правовідносин не застосовуються приписи статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо визначення та обчислення строків.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.07.2013 року (суддя Горплюк А.М.) в задоволенні позову відмовлено з огляду на додержання вимог чинного законодавства при організації та проведенні торгів, а також недоведеності порушених прав позивача при їх проведенні.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року (судді: Демидюк О.О. - головуючий, Бригинець Л.М., Олексюк Г.Є.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів її законності та обґрунтованості.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "РВК" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та рішення у даній справі, визнати недійсними публічні торги, які відбулися 19.04.2013 року стосовно придбання нерухомого майна. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального права, а саме статей 203, 251, 253, 254, 316 Цивільного кодексу України, пунктів 3.5, 3.6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10 1999 року № 68/5, внаслідок чого невірно визначено початок та закінчення визначеного законодавством строку для проведення прилюдних торгів.
Відповідачі, Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Рівненської області у відзивах на касаційну скаргу та усно у судовому засіданні відхилили її доводи та вказали на законність рішення та постанови господарських судів попередніх інстанцій. Позивач та інші відповідачі не скористались правом на участь представників у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників ПАТ "Укрсоцбанк" та Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Рівненської області, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" під поняттям іпотеки мається на увазі забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншим кредиторами цього боржника, у порядку, встановленому цим Законом. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволенні вимог іпотекодержателя.
За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження є сукупністю дій органів та посадових осіб, визначених у цьому Законі, що провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів. Відповідно до статей 3 та 4 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою здійснюється процедура примусового виконання судових рішень на підставі, зокрема, виконавчих документів, що видаються судами; до заходів примусового виконання рішень належить звернення стягнення на майно боржника. Статтею 7 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" передбачено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється для задоволення вимог іпотекодержателя органом виконавчої служби на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про іпотеку". За статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції № 74/5 від 15.12.1999 року свідчить про те, що ними закріплено такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах відповідно до нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, що визначають порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна. Державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір. Відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за результатами торгів укладається договір купівлі-продажу між організатором торгів та його переможцем, який оформляється у вигляді протоколу проведення торгів.
Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином, що може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом, зокрема, через його невідповідність актам цивільного законодавства.
При цьому зі змісту частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України вбачається, що підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (з врахуванням Закону України "Про іпотеку"). Процедура проведення аукціону та визнання його недійсним регулюються, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 року. Відтак при вирішенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог зазначених законодавчих актів при проведенні прилюдних торгів, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Відповідно до підпункту 5.12.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в пункті 5.1.2 цієї Інструкції, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Відповідно до пунктом 3.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, на майно, що виставляється на продаж, уповноважені особи спеціалізованої організації складають інформаційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни. Згідно з пунктом 3.5 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше, як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 року № 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 року за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації. Відповідно до пункту 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. Згідно з частиною 2 статті 43 Закону України "Про іпотеку" організатор прилюдних торгів не пізніше, ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. Пунктом 3.6 Тимчасового положення визначено, що зміст інформаційного повідомлення повинен містити: найменування, опис і характеристику нерухомого майна; його місцезнаходження (адресу); стартову ціну; строки сплати та суму гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунку спеціалізованої організації для його сплати; порядок та строки розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номер депозитного рахунку органу державної виконавчої служби для сплати коштів; дату, час та місце ознайомлення з майном; дату, час та місце проведення прилюдних торгів; реквізити спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги; кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах; інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів Відповідно до пункту 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
За пунктом 7.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, якщо прилюдні торги не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців чи жоден з покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота, то організатор торгів у триденний термін повідомляє про це державного виконавця.
Згідно з частиною 1 статті 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.
Частиною другою вказаної статті у редакції, яка була чинною станом на 16.10.2011 року встановлено, що, якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків.
Пунктом 6 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22.09.2011 року № 3795-VI, який набув чинності з 16.10.2011 року, зазначену частину 2 статті 49 Закону України "Про іпотеку" доповнено реченням: "Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна".
Після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.06.2006 року (у тексті рішення та постанови допущено описку щодо року укладення договору) Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") (далі - Банк, Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Котнар" (далі - Позичальник) укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 04406 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування. У відповідності до пункту 1.3. Договору у якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Банк укладає з Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "РВК" (далі - Іпотекодавець, Поручитель) іпотечний договір № 04406/1 заставною вартістю 10 862 752,00 грн..
01.06.2006 року Банком та Поручителем укладено іпотечний договір № 04406/1, відповідно до умов якого Іпотекодавець передає у іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Позичальником основних зобов'язань нерухоме майно, зокрема нежитлове приміщення літера 2-а, загальною площею 2688,8 м2, що знаходиться за адресою вул. Академіка Грушевського 2-а, м. Рівне.
Сервіси для юристів