ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2016 року Справа № 911/542/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І.за участю представників: від прокуратури:Савицька О.В., посв. №041103 від 04.02.2016р.;від позивача 1:не з'явився;від позивача 2:не з'явився;від відповідача:Кукоба О.М., дов. б/н від 15.06.2015р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного підприємства "Лебедівський лісовичок плюс"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2016р.у справі господарського суду№911/542/15 Київської областіза позовомПершого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: 1.Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства; 2. Державного підприємства "Вищедубичанське лісове господарство"до Приватного підприємства "Лебедівський лісовичок плюс"пророзірвання договору про дострокове тимчасове користування лісовими ділянками та зобов'язання повернути лісові ділянкиВ С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Київської області від 28.04.2015р. у справі №911/542/15 відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2016р. у справі №911/542/15 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Розірвано договір про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою від 01.06.2012р., укладений між Державним підприємством "Вищедубечанське лісове господарство" та Приватним підприємством "Лебедівський лісовичок плюс". Зобов'язано Приватне підприємство "Лебедівський лісовичок плюс" повернути державі в особі Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" лісові ділянки, площею 3,6321 га, які розташовані у виділах №1, 2, 5, 6 кварталу 158 Пірнівського лісництва в адміністративних мажах Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідач, Приватне підприємство "Лебедівський лісовичок плюс", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить її скасувати та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.11.2016р. задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
Ухвалою від 06.12.2016р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.
В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 13.12.2016р. представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги, прокурор заперечував проти її задоволення. Позивачі уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі та додаткових поясненнях до неї, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Приватного підприємства "Лебедівський лісовичок плюс" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, розпорядженням Київської обласної державної адміністрації "Про виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування ПП "Лебедівський лісовичок плюс" №167 від 26.04.2012р. виділено Приватному підприємству "Лебедівський лісовичок плюс" лісову ділянку, загальною площею 3,6321 га у довгострокове тимчасове користування терміном на 49 років для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства "Вищедубечанське лісове господарство" (квартал 158 Пірнівського лісництва) і розташована на території Лебедівської сільської ради в адміністративних межах Вишгородського району Київської області.
На підставі вищезазначеного розпорядження 01.06.2012р. між Державним підприємством "Вищедубечанське лісове господарство" та Приватним підприємством "Лебедівський лісовичок плюс" укладений договір довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками, відповідно до умов якого Державне підприємство "Вищедубечанське лісове господарство" передає, а Приватне підприємство "Лебедівський лісовичок плюс" приймає у довгострокове тимчасове користування лісові ділянки загальною площею 3,6321 га для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей у кварталі 158 виділи 1, 2, 5, 6 Пірнівського лісництва ДП "Вищедубечанське лісове господарство", що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, терміном на 49 років до 01.06.2061р.
Тимчасовий лісокористувач зобов'язаний дотримуватись норм лісового, екологічного, земельного законодавства України, протипожежних, санітарних правил, правил техніки безпеки та охорони праці, а також користуватися лісовими ділянками лише у відповідності до їх цільового призначення, тобто для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей (п.п. 4.3.1, 4.3.3, 4.4.1 договору).
Відповідно до п. 4.4.2 договору лісокористувач має право у встановленому законом порядку споруджувати тимчасові будівлі і споруди, в тому числі, об'єкти малої архітектурної форми, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов цього договору.
Згідно з п. 11.4 договору дія договору достроково припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов'язків передбачених даним договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження лісової ділянки, що істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених чинним законодавством України.
Вищезазначений договір оренди зареєстрований у Київському обласному та по м. Києву управлінні лісового та мисливського господарства, про що в книзі реєстрації договорів довгострокового тимчасового користування лісовими ділянками зроблено запис від 06.06.2012р. за №8.
На виконання умов договору Державне підприємство "Вищедубечанське лісове господарство" передало, а Приватне підприємство "Лебедівський лісовичок плюс" прийняло у користування лісові ділянки для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей (що підтверджується актом приймання-передачі від 01.06.2012р.).
За приписами ст. 18 Лісового кодексу України об'єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п'ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року. Довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Статтею 20 Лісового кодексу України зокрема встановлено, що тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право: здійснювати господарську діяльність у лісах з дотриманням умов договору; за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 74 Лісового кодексу України використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. У лісах, що використовуються для відпочинку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоустрою.
Згідно зі ст. 22 Лісового кодексу України підставами припинення права постійного користування лісами є: 1) припинення права користування земельною лісовою ділянкою у випадках і порядку, встановлених законом; 2) використання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу, не забезпечують збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів, негативно впливають на їх стан і відтворення; 3) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.
Право тимчасового користування лісами припиняється у випадках, передбачених статтею 78 цього Кодексу для припинення права використання лісових ресурсів.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідач без погодження з постійним лісокористувачем - Державним підприємством "Вищедубечанське лісове господарство" побудував капітальний паркан із цегляних стовпів на бетонному фундаменті, встановив дві тимчасові споруди модульного типу, ревізійний колодязь підземних інженерно-транспортних комунікацій влаштований із залізобетонних кілець, встановив опори вуличного освітлення, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 22.05.2014р. та актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 16-29.05.2014р.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на спірних лісових ділянках здійснював дії щодо благоустрою території з дотриманням умов договору та законодавства України а також судом враховано, що відповідно до висновку експерта №19/02-2015/02 від 19.02.2015р. будівлі і споруди, які розташовані на спірній лісовій ділянці є тимчасовими.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи судове рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт здійснення відповідачем без дозволу постійного лісокористувача забудови спірних лісових ділянок та зведення на них капітальних будівель і споруд.
Проте, такі висновки суду апеляційного господарського суду є передчасними, виходячи з наступного.
Сервіси для юристів