Постанова ВГСУ від 13.11.2015 року у справі №910/2304/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2015 року Справа № 910/2304/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скарги Компанії "Ідельберг ресурсес інк" (Idelberg resources inc.)на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.09.2014у справі№ 910/2304/13 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до1. Публічного акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська молочна компанія", 3. Державної реєстраційної служби України, 4. Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Світловодське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації"провизнання права власності, витребування майнового комплексу та зобов'язання вчинити певні дії

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаКозирь Т.О., Казаєва О.О.- - відповідача-1не з'явився- - відповідача-2Ларіонова О.О.- - відповідача-3не з'явився - - відповідача-4не з'явився- - касатораКасперчик З.В.

В С Т А Н О В И В:

В липні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Світловодський маслосирокомбінат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська молочна компанія", Державної реєстраційної служби України, Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області, в якій просило суд визнати право власності та витребувати від Публічного акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат" на свою користь публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" - єдиний майновий комплекс підприємства, який складається з усіх видів майна, включаючи: будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, а також право на торговельну марку та інші права відповідно до переліку; зобов'язати Державну реєстраційну службу України, Світловодське міськрайонне управління юстиції Кіровоградської області зареєструвати право власності публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на майно згідно переліку.

Рішенням Господарського суду мста Києва від 09.07.2014 (головуючий Любченко М.О., судді: Ломака В.С., Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 (головуючий Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Шипко В.В.) у даній справі позов задоволено частково. Визнано за позивачем право власності та витребувано від Публічного акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат" єдиний майновий комплекс підприємства, який складається з усіх видів майна, включаючи: будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, а також право на торговельну марку та інші права відповідно до переліку. В решті позову відмовлено через необґрунтованість вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів, іноземний суб'єкт господарювання - Компанія "Ідельберг ресурсес інк" (Idelberg resources inc.) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування касаційної скарги касатор посилається на те, що він є найбільшим кредитором банкрута - Публічного акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат" із загальною сумою визнаних судом вимог до боржника в розмірі 202 194 130, 94 грн., однак тривалий час не може реалізувати своє право щодо стягнення заборгованості в межах справи про банкрутство, оскільки ця справа триває з 2009 року. На думку касатора, задоволення майнових вимог окремих кредиторів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, в обхід процедур, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом" порушує права інших кредиторів, в т.ч. касатора, оскільки впливає на розмір майна боржника за рахунок якого можуть бути задоволені їх вимоги.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" заперечує проти доводів касатора і просить суд залишити його скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

У відзиві на касаційну скаргу Світловодське міськрайонне управління юстиції Кіровоградської області просить залишити без змін судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог та розглядати справу за відсутності його представника.

Публічне акціонерне товариство "Світловодський маслосиркомбінат", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська молочна компанія", Державна реєстраційна служба України, Комунальне підприємство "Світловодське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації" не скористались правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Державна реєстраційна служба України та Комунальне підприємство "Світловодське комунальне міжміське бюро технічної інвентаризації" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.

Клопотання ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Світловодський маслосиркомбінат" Гуцал Т.М. про відкладення розгляду справи, яке надійшло на адресу суду 12.11.2015, колегією суддів залишено без задоволення, оскільки статтею 77 ГПК України встановлено, що господарський суд розглядає справу в межах строків, встановлених статтями 69, 1118 ГПК України, і розгляд справи може бути відкладено, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Проте, заявником не доведено наявність підстав для відкладення розгляду справи, а його доводи та заперечення викладені у наявних в матеріалах справи документах. До того ж, заявнику було відомо про розгляд справи касаційною інстанцією і в нього було достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав. В судовому засіданні 11.11.2015 оголошувалась перерва до 13.11.2015, про що усі учасники процесу були повідомлені, в т.ч. заявник.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.03.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю Банком "Фінанси та Кредит" (Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит"; банком; позивачем у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Світловодський маслосирокомбінат" (Публічним акціонерним товариством Світловодський маслосирокомбінат"; позичальником; відповідачем-1 у справі) було укладено договір про мультивалютну кредитну лінію № 1154М-01-07 (з наступними змінами та доповненнями), за умовами якого Банк надає позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання, в межах поновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом максимальної заборгованості 100 000 000 грн. та з урахуванням його зменшення згідно графіку зниження ліміту, зі сплатою за користування кредитними коштами процентів.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань, 18.05.2007 між позивачем, як іпотекодержателем, та позичальником, як іпотекодавцем, укладено договір № 1205ЦИК/0507 іпотеки єдиного майнового комплексу з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту - договір іпотеки).

Пунктом 1 договору іпотеки (в редакції договору від 28.11.2007 про внесення змін) передбачено, що іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне майно: єдиний майновий комплекс підприємства - іпотекодавця, який складається з усіх видів майна, призначених для його діяльності, включаючи: будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, а також право на торгівельну марку та інші права, які належать іпотекодавцю.

Відповідно до меморіальних ордерів Банком на банківські реквізити кількома траншами перераховано позичальнику (іпотекодавцю) грошові кошти в національній валюті на загальну суму 83 549 000 грн.

Крім того, 23.10.2008 банк та позичальник підписали додаткову угоду до договору № 1154М-01-07 від 01.03.2007, якою сторони узгодили те, що позичальник приймає на себе зобов'язання сплатити банку в строк до 12.02.2009 (включно) проценти за користування кредитними коштами за договором, які будуть нараховані за період з 26.10.2008 по 25.01.2009. У разі несплати процентів у встановлений термін позичальник несе відповідальність перед банком відповідно до умов договору.

На підставі виписок по особовим рахункам відповідача, що відображають рух коштів за період з 16.09.2005 по 01.07.2009 суди попередніх інстанцій встановили неналежне виконання позичальником (ПАТ "Світловодський маслосиркомбінат") своїх обов'язків щодо сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитом.

Також судами встановлено, що позичальник вимогу позивача щодо дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом всупереч положень договору № 1154М-01-07 від 01.03.2007 виконано не було.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позичальник не виконав умови кредитного договору, своєчасно не погасив заборгованість по тілу кредиту та процентам за користування кредитом, в зв'язку з чим на підставі пунктів 8.4, 8.4.3, 8.4.8 договору іпотеки та відповідно до вимог частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" позивач набув право власності на цілісний майновий комплекс. Вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння та реєстрації права власності суди визнали безпідставними, оскільки спірне майно Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська молочна компанія" не передавалось, а позивач не звертався до реєстраційної служби щодо реєстрації цього майна, тому позов в цій частині є передчасним.

Розглянувши справу колегія вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з неправильним застосуванням до встановлених правових відносин норм матеріального та процесуального права, що є підставою для їх скасування.

Так, вирішуючи спір суди не звернули уваги на те, що відповідно до умов пункту 10 договору іпотеки сторонами встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на власний розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або іпотекодержателем самостійно на умовах цього договору.

Таким чином, одночасно застосування позивачем іпотекодержателем двох або більше способів звернення стягнення на майно договором іпотеки не передбачено.