Постанова ВГСУ від 13.11.2014 року у справі №910/6379/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року Справа № 910/6379/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяСибіга О.М.,суддіБакуліна С.В., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерного" в особі Запорізьких міських електричних мережна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 рокуу справі№ 910/6379/14господарського судуміста Києваза позовомВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерного" в особі Запорізьких міських електричних мереж доПриватного підприємства "Стерк"простягнення 49 536, 38 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерного" в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі за текстом - ВАТ "Запоріжжяобленерного") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "Стерк" (далі за текстом - ПП "Стерк") про стягнення 49 536, 38 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року у справі № 910/6379/14 позовні вимоги задоволено частково: стягнути з ПП "Стерк" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж 8 801, 63 грн. - пені, 9 471, 33 грн. - 3 % річних. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ВАТ "Запоріжжяобленерного" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року в частині відмови у стягненні з відповідача пені та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у вказаній частині.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 року у справі № 910/6379/14 апеляційну скаргу ВАТ "Запоріжжяобленерного" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ВАТ "Запоріжжяобленерного" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2014 року у справі № 910/6379/14 в частині відмови у стягненні з відповідача пені 31 263, 42 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у вказаній частині, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 232 Господарського кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 04.11.2014 року № 03-05/2076 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/6379/14, у зв'язку з тим, що згідно наказу Вищого господарського суду України від 13.10.2014 року № 6-кп суддів Ходаківську І.П. та Костенко Т.Ф. направлено до Національної школи суддів України для проходження двотижневої підготовки з 03.11.2014 року по 14.11.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Сибіга О.М., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.11.2014 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд касаційної скарги у справі № 910/6379/14 відкладено до 13.11.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що 18.01.2008 року ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ПП "Стерк" уклали договір № 10433 на постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, згідно ст. 11 Цивільного кодексу України є договір.

Положеннями ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судами встановлено, що предметом договору є постачання позивачем за плату електричної енергії відповідачу, тобто за своєю правовою природою він є договором енергопостачання (параграф 3 глави 29 Господарського кодексу України), платником за яким є сторона за договором, на користь якої він укладений, тобто відповідач.

Пунктом 2.2.2. вказаного Договору сторони погодили, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 "обсяги постачання електричної енергії споживачу"); згідно з категорією струмоприймачів споживча відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 3 "категорії надійності електропостачання строму приймачів споживача"; із дотриманням на меж і балансової належності граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; із забезпеченням отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності, зазначеної у п. 6 додатку № 5 "графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між сторонами було укладено додатки до договору № 10433, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Положеннями ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України закріплено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до п. п. 2.3.4., 2.3.5. Договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядку розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" та здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 6 "порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Положеннями п. п. 7.1., 7.2. Договору сторони погодили, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником електричної енергії розрахунково згідно з вимогами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та ПКЕЕ. Розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами та у відповідності до діючого законодавства.

Відповідно до п. п. 7.4., 7.5. Договору розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" з урахуванням додатка № 7 "Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку". Розрахунки за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатком № 6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Судами досліджено, що порядок зняття показів розрахункових приладів обліку та відомості про точки розрахункового обліку відповідача та субспоживачів наведені в додатку № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" і в додатку № 6.1. "Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії".