ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2015 року Справа № 902/143/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Сидоришин М.М.,відповідача-Кирилюк О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій областіна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015у справі№902/143/15за позовомХмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій областідоВишеньківської сільської радипро стягнення коштів ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.04.2015 (суддя Мельник П.А.) позов задоволено шляхом стягнення з Вишеньківської сільської ради на користь Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області 11600 грн. збитків, завданих втратою переданого на зберігання безхазяйного майна.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2015 (судді: Демянчук Ю.Г., Крейбух О.Г., Юрчук М.І.) рішення скасовано з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Хмільницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області у поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме ст.ст.22,611,623,936,938,942,950,951 ЦК України. Зокрема, скаржник вказує на те, що відповідачем неналежно було виконано зобов'язання по зберіганню майна, в результаті чого останній повинен відшкодувати поклажодавцеві збитки, завдані нестачею речі, переданої на зберігання.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду з наступних підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив того, що:
25.06.2007р. між Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією (далі - позивач, замовник) та Вишеньківською сільською радою (далі - відповідач, виконавець) укладено угоду про зберігання безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави №1/2 (далі - договір), відповідно до умов п.1.1 якої та акту опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 25.06.2007, замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок зберігати передане йому за актом опису і попередньої оцінки майно, а саме: плити бетонні ПК - 42.12 б/н в кількості 24 шт. на загальну суму 8400 грн. та незавершене будівництво на суму 11600 грн.
Згідно з п.3.1. договору виконавець зобов'язаний провести зберігання переданого замовником майна в термін, передбачений чинним законодавством, яке діє на дату передачі майна на зберігання. З моменту прийому майна представником виконавця, відповідальність за його цілісність і збереження несе виконавець. У випадку недостачі або псування отриманого майна виконавець сплачує до бюджету в десятиденний термін від дня подання вимоги замовнику суми вартості пошкодженого майна або майна, якого не вистачає, за сумами, зазначеними в акті опису та попередньої оцінки майна (п.5.1 договору).
Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та припиняє дію після повного виконання сторонами своїх обов'язків.
10.08.2009р. рішенням Вишеньківської сільської ради Хмільницького району №42 було взято на баланс сільської ради незавершене будівництво по вул.Зарічна, буд.15а.
15.11.2011р. за результатами проведених інвентаризацій безхазяйного майна, переданих на відповідальне зберігання Вишеньківській сільській раді, комісією Хмільницької ОДПІ встановлено факт наявності майна та його зберігання.
14.12.2012р. спірний об'єкт нерухомості був проданий на аукціоні філії "Вінницький аукціонний центр" ПАТ Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" жителю с.Вишенька ОСОБА_6 за грошові кошти у розмірі 25628,8 грн.
Таким чином, Вишеньківська сільська рада, вважаючи, що вказаний об'єкт нерухомості є безхазяйним, та таким, що належить до комунальної власності взяла його на свій баланс та продала на аукціоні.
17.01.2014р. Хмільницькою ОДПІ було направлено претензію Вишеньківському сільському голові про сплату вартості проданого майна.
Вимога про повернення переданого на зберігання майна відповідачем виконана не була.
Згідно зі ст.327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.
Таким чином законодавством встановлена спеціальна процедура переходу безхазяйного майна у комунальну власність.
Повноваження органів податкової служби щодо безхазяйного майна визначені у Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним (постанова КМУ №1340 від 25.08.1998). Відповідно до п.5 ст.1 вказаного Порядку його дія поширюється лише на майно, яке вже визнано безхазяйним відповідно до чинного законодавства.
Однак, спірне майно не визнано безхазяйним у встановленому порядку, не було взято на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, як це передбачено ч.2. ст.335 ЦК України.
Відповідно до п.п.191.1.23 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують функції щодо організування роботи з виявлення, обліку, зберігання, оцінки та розпорядження безхазяйним майном та іншим майном, що переходить у власність держави, а також з обліку, попередньої оцінки, зберігання майна, вилученого та конфіскованого за порушення митного і податкового законодавства.
Відповідно до п.7 розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затверджених наказом ДПА України від 19.01.2007 №18, виявлене майно, яке має ознаки безхазяйного, передається на відповідальне зберігання суб'єкту господарювання, включеному до Єдиного реєстру торговельних організацій, або суб'єкту господарювання, а не органу місцевого самоврядування, яким є селищна рада.
Частиною 1 ст.8 та частиною 2 ст.55 ГК України передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно з ч.4 ст.43 ГК України здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України.
Відповідно ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відтак, Вишеньківська селищна рада не є суб'єктом господарювання, а, отже, не може бути стороною (зберігачем) за договором про зберігання безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави.
Сервіси для юристів