ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2014 року Справа № 922/3736/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівЄвсікова О.О., Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської областіна рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 р. у справі № 922/3736/13 господарського суду Харківської областіза позовомЗаступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі: 1. Харківської міської ради, 2. Державної екологічної інспекції у Харківській областідоХарківського спеціалізованого будівельно-монтажного управління Публічного акціонерного товариства "Млинмонтаж"простягнення 1 661 815,13 грн.за участю представників:
прокуратури: Томчук М.О.
позивача-1: не з'явився
позивача-2: не з'явився
відповідача: Віскунов О.В.
в с т а н о в и в :
Заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі - Інспекція) з позовом до Харківського спеціалізованого будівельно-монтажного управління Публічного акціонерного товариства "Млинмонтаж" (далі - Товариство) про стягнення 1 661 815,13 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме засмічення земельної ділянки будівельними та побутовими відходами.
Позовні вимоги мотивовані нормами ст. ст. 17, 33 Закону України "Про відходи", ст. ст. 35, 46 "Про охорону земель", ст. ст. 20, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та положеннями "Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. № 171 із змінами, внесеними Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. № 149; далі - Методика № 171).
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.10.2013 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 р., в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2014 р. скасовано рішення господарського суду Харківської області від 14.10.2013 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 р., а справу № 922/3736/13 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи рішенням господарського суду Харківської області від 14.05.2014 р. (суддя Присяжнюк О.О.) в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними з огляду на відсутність протоколу про адміністративне правопорушення як необхідної підстави для здійснення розрахунку розміру шкоди. Також суд, з посиланням на описову та мотивувальну частини постанови Жовтневого районного суду міста Харкова від 29.10.2012 р. у справі № 2012/5698/2012 (1/2012/696/2012), дійшов висновку, що шкоду в розмірі 1 661 815,13 грн. відшкодовано, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.08.2014 р. (судді Черленяк М.І., Бондаренко В.П., Ільїн О.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 р. як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивачі не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведено перевірку дотримання вимог Закону України "Про відходи" Товариством, за результатами якої складено відповідний Акт № 366/09-18 від 17 - 20.04.2012 р.
Під час проведення Інспекцією перевірки встановлено, що на земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Чуваська, 8, на якій здійснює свою діяльність Товариство, розміщено відходи I класу небезпеки - люмінесцентні лампи, III класу небезпеки - лампи розжарювання відпрацьовані, IV класу небезпеки - тверді побутові відходи та сміття з території, за відсутності відповідних дозволів та лімітів на розміщення відходів, що є порушенням ст. ст. 32, 33 Закону України "Про відходи". Також перевіркою встановлено, що первинний облік утворення, збору, зберігання та руху відходів по формі № 1-ВТ, що утворюються, зберігаються та видаляються, Товариством не ведеться, статистична звітність по формі № 1-відходи не здається, що є порушенням ст. 17 Закону України "Про відходи".
Також при проведенні перевірки Інспекцією виявлено розміщення будівельних та твердих побутових відходів на відкритій земельній ділянці загальною площею 175,74 кв.м., що зафіксовано відповідним актом обстеження засміченої земельної ділянки від 17.04.2012 р. № 366/09-18 засм1, складеним Інспекцією.
З метою усунення вказаних порушень природоохоронного законодавства Інспекцією внесено відповідачу припис № 03-27/92 від 24.04.2012 р.
На підставі Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, у відповідності з положеннями Методики № 171, Інспекцією здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок засмічення на відкритому ґрунті будівельними та побутовими відходами земельних ділянок площею 23,94 кв.м. та 151,8 кв.м., який дорівнює 1 661 815,13 грн., стягнення яких є предметом спору у даній справі.
Колегія суддів оцінює висновки судів як необґрунтовані з огляду на наступне.
Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Так, відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель, у тому числі, від засмічення.
Будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення, є відходами згідно з ст. 1 Закону України "Про відходи".
Сервіси для юристів