ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2017 року Справа № 904/111/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиПершого заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпрона ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 рокуу справі господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПавлоградської місцевої прокуратури, м. Павлоград, Дніпропетровська обл. в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київдо1. Державного навчального закладу "Професійне-технічне училище № 81", с. Юр'ївка, Дніпропетровська обл.; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агросфера", с. Юр'ївка, Дніпропетровська обл.провизнання недійсним договору про надання послуг та зобов'язання звільнити земельну ділянку
за участю представників
прокуратури: Насадчук Ж.Д.,
позивача: не з'явився,
відповідача-1: Керечанин Є.В.,
відповідача-2: не з'явився
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2017 року (повний текст складено та підписано 24.03.2017 року) відмовлено у позові Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до державного навчального закладу "Професійно-технічне училище № 81" (далі за текстом - ДНЗ "ПТУ № 81") та товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агросфера" (далі за текстом - ТОВ СП "Агросфера") про визнання недійсним Договору про надання послуг № 1 від 08.05.2015 року та Додаткової угоди до нього від 21.10.2015 року і зобов'язання звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 257,20 га.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2017 року та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 року апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору.
28.04.2017 року заступник прокурора Дніпропетровської області повторно звернувся з апеляційною скаргою і клопотанням про поновлення пропущеного з поважних причин строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 року відмовлено заступнику прокурора Дніпропетровської області у відновленні пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2017 року; апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області - повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано відсутністю поважних причин пропуску скаржником строку для подання апеляційної скарги, оскільки вперше подана апеляційна скарга повернута з підстав не надання доказів сплати судового збору та зауважено, що судом першої інстанції дотримано процесуальних строків внесення оскаржуваного рішення до системи діловодства, а, отже, несвоєчасність отримання повного тексту судового рішення та неможливість вчасного подання апеляційної скарги залежало виключно від волевиявлення скаржника.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 року та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
ДНЗ "ПТУ № 81" до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-1 проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Позивача та відповідача-2 згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-1, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульовано статтею 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Заступник прокурора Дніпропетровської області, звернувшись повторно з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2017 року та з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, останнє обґрунтував тим, що незважаючи на те, що повний текст оскаржуваного рішення прокуратурою на підставі заяви від 24.03.2017 року отримано лише 31.03.2017 року, вперше апеляційну скаргу подано 10.04.2017 року і після направлення апеляційної скарги 13.04.2017 року прокуратурою перераховано судовий збір до державного бюджету, проте, платіжне доручення у зв'язку з вихідними та святковими днями отримано пізніше, а тому оперативно усунувши недоліки, викладені в ухвалі від 20.04.2017 року, з урахуванням усіх обставин та своєчасності звернення з первісною апеляційною скаргою, просив відновити пропущений з поважних притичин процесуальний строк.
Суд апеляційної інстанції, відхиляючи клопотання прокурора про поновлення пропущеного процесуального строку виходив з того, що оскаржуване рішення господарським судом прийнято 21.03.2017 року та оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 24.03.2017 року, у зв'язку з чим згідно з положеннями ст. 93 ГПК України останній день подання апеляційної скарги - 03.04.2017 року, однак прокуратурою апеляційну скаргу направлено до місцевого господарського суду лише 10.04.2017 року, тобто, з пропуском строку на подання апеляційної скарги.
При цьому, апеляційним господарським судом зауважено, що повторно подана апеляційна скарга з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку обґрунтована завантаженістю відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області та пізнім отриманням платіжного доручення, у зв'язку з святковими та вихідними днями. Однак, зазначені обставини судом апеляційної інстанції не визнані поважними, виходячи з того, що завантаженість відділу залежить тільки від організації праці самим відділом, а святкові дні припадали на 16.04.2017 року - 17.04.2017 року (Пасха), тобто, вже після сплати судового збору 13.04.2017 року, а, отже, своєчасна сплата судового збору та подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення залежало виключно від волевиявлення скаржника.
Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заступником прокурора області не наведено обґрунтованих поважних підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2017 року, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання відмовлено.
Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що апеляційному господарському суду слід було надати скаржнику можливість реалізувати своє право на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Сервіси для юристів