Постанова ВГСУ від 13.07.2016 року у справі №917/1177/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 917/1177/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі),суддівКоваленка В.М., Полякова Б.М.,розглянувши касаційні скарги IRREN Trading B.V., Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна"на постанову та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2016 року Господарського суду Полтавської області від 24.02.2016 рокуу справі Господарського суду№ 917/1177/15 Полтавської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУКСОР-УТР"про визнання банкрутом,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Техновіт Агро"- Овсієнко Р.М.,

ПАТ "Укргазвидобування" - Зубар О.В.,

ПАТ "Перший Інноваційний банк" - Савчук О.Г.,

ПАТ "Банк кредит Дніпро" - Борецький Б.О.,

ТОВ "Кофко Агрі Ресорсіз Україна" - Охрименко М.І.,

ТОВ "Олімп-Агро ЛТД" - Авраменко І.М.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 30 червня 2015 року у справі № 917/1177/15, товариство з обмеженою відповідальністю "Луксор-УТР" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Голейну Ларису Юріївну.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20 серпня 2015 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24 листопада 2015 року, постанову Господарського суду Полтавської області від 30 червня 2015 року у справі № 917/1177/15 скасовано та передано на розгляд місцевого суду.

За результатами нового розгляду Господарський суд Полтавської області постановою від 24 лютого 2016 року у справі № 917/1177/15 (суддя Ореховська О.О.) визнав боржника товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУКСОР-УТР" банкрутом, відкрив щодо нього ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором голову ліквідаційної комісії Голейну Ларису Юріївну та вирішив ряд процесуальних питань, пов'язаних із введенням ліквідаційної процедури.

Постановою від 12 травня 2016 року Харківський апеляційний господарський суд у справі № 917/1177/15(судді: Шевель О.В. - головуючий, Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) постанову Господарського суду Полтавської області від 24 лютого 2016 року залишив без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судами процесуальними рішеннями, скаржники IRREN Trading B.V., публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" та товариство з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, якими просять скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12 травня 2016 року та постанову Господарського суду Полтавської області від 24 лютого 2016 року у справі № 917/1177/15 та припинити провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор-УТР".

В обґрунтування своєї правової позиції скаржники посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів ст.ст. 11, 16, 37, 83, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 43, 47, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, ст. 111 Цивільного кодексу України.

Заявником касаційної скарги IRREN Trading B.V. направлено касаційній інстанції електронне повідомлення з проханням відкласти розгляд справи у зв'язку з недостатністю часу на забезпечення явки представника у судове засідання, призначене на 13 07.2016.

Вищий господарський суд відхиляє зазначене клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги з наступних підстав.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням підстав, наведених в ст. 77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи. З врахуванням приписів ст. 77 ГПК України та вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України щодо повноважень касаційної інстанції та меж перегляду справи в касаційній інстанції, суд не вбачає у наведених заявником обставин об'єктивної перешкоди для касаційного перегляду судового рішення у справі.

Крім того, заявником касаційної скарги товариством з обмеженою відповідальністю "Нобл Ресорсіз Україна" до суду касаційної інстанції подано заяву про зміну найменування кредитора та зміну адреси місцезнаходження.

Однак, колегія суддів зазначає, що враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, дана заява не може бути розглянута в межах даного касаційного провадження, оскільки перевірка обставин, зазначених в заяві, потребує дослідження додаткових доказів, що є прерогативою суду першої інстанції.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.06.15 в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту Закон про банкрутство) порушено провадження у справі № 917/1177/15 про банкрутство ТОВ "Луксор-УТР".

Зазначена ухвала місцевого суду постановами судів апеляційної та касаційної інстанції залишена без змін. При цьому, Вищий господарський суд України, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду погодився із висновками судів про дотримання ліквідаційною комісією вимог чинного цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Луксор-УТР" та наявність передбачених ст. 95 Закону про банкрутство підстав для порушення провадження про банкрутство останнього.

Відповідно до статті 124 Конституції України, частини першої статті 4-5, частини першої статті 84 ГПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Окрім того, принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (принцип юридичної визначеності), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Європейського суду з прав людини у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.08).

Зважаючи на викладені обставини, вимоги чинного законодавства, правову позицію Європейського суду з прав людини та межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів зазначає, що правомірність порушення місцевим господарським судом справи про банкрутство ТОВ "Луксор-УТР" на застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах даного касаційного провадження не перевіряється, оскільки ухвала місцевого суду про порушення провадження у справі залишена без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України і набрала законної сили.