ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2016 року Справа № 916/1979/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоМачульського Г.М. (доповідач),суддівБожок В.С., Полянський А.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргупершого заступника військового прокурора Південного регіону Українина постановуОдеського апеляційного господарського судувід28.01.2016у справі№916/1979/13Господарського судуОдеської областіза позовомБілгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1.Міністерства внутрішніх справ України 2.Головного управління Національної гвардії УкраїнидоЗатоківської селищної радитретя особа на стороні позивача Кабінет Міністрів Українитреті особи на стороні відповідача 1.Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 2.Медичний реабілітаційний центр внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України "Тополя" 3.Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТ"провизнання недійсними рішень
за участю
- позивача-1: - позивача-2: - прокурора:Скляров Д.М. (довіреність від 15.07.2014) Скляров Д.М. (довіреність від 12.01.2016) Яговдік С.М. (посвідчення №029909 від 23.10.2014),
В С Т А Н О В И В:
Білгород-Дністровський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся в суд в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (далі - позивач-1), Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України з позовом до Затоківської селищної ради (далі - відповідач) про визнання недійсним рішень відповідача: від 09.03.2004 № 930 "Про розгляд листа суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4"; від 30.12.2004 № 1312 "Про надання земельної ділянки суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_4 у довгострокову оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування оздоровчого закладу"; від 18.11.2005 № 1749 "Про надання земельної ділянки Медичному реабілітаційному центру внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України "Тополя" у постійне користування для експлуатації та обслуговування оздоровчого закладу".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надана в оренду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 земельна ділянка площею 1,2 га є складовою земельної ділянки площею 3,8 га, яку було надано у постійне користування Головному управлінню внутрішніх військ УРСР згідно з Державним актом НОМЕР_1, у зв'язку з чим порушується права державної власності на спірну земельну ділянку, яка відноситься до земель оборони.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2013 було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1.Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4; 2.Медичний реабілітаційний центр внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України "Тополя"; Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТ".
Ухвалами Господарського суду Одеської області від 02.09.2015 здійснено заміну позивача Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на Головне управління Національної гвардії України (далі - позивач-2) та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.10.2015 (суддя Зайцев Ю.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Туренко В.Б., судді Поліщук Л.В., Мишкіна М.А.), у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі перший заступник військового прокурора Південного регіону просить скасувати вищевказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Відповідач та треті особи відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не використали наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції право постійного користування земельною ділянкою площею 3.8 га, що розташована за адресою: Одеська область, смт. Затока, Білгород-Дністровського району, у Головного управління внутрішніх військ МВС України, правонаступником якого як встановлено судами, є позивач-2, виникло на підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР №674-р від 23.12.1987, відповідно до якого, у 1988 році вказаному попереднику позивача було видано Державний акт НОМЕР_1 на право постійного користування земельною ділянкою площею 3.8 га, що розташована за адресою: Одеська область, смт. Затока, Білгород-Дністровського району для будівництва закладу відпочинку.
На вказаній земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна, у тому числі незавершене будівництво дев'ятиповерхового спального корпусу з їдальнею бази відпочинку "ІНФОРМАЦІЯ_1".
База відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» створена 03.06.1976 як в/ч 2266. Наказом командуючого ВВ МВС України від 14.05.2010 №194 слова «філія «Тополя» замінені словами «Медичний реабілітаційний центр внутрішніх військ «Тополя». Отже, як встановлено місцевим господарським судом, останній є правонаступником військова частина 2266, згідно наявної у справі довідки МРЦ ВВ МВС України «Тополя» від 20.01.2001 № 22 (а.с. 199 т.1).
Постановою Верховної Ради України від 24.08.1991 №1431-XІІ всі військові формування, дислоковані на території України, були підпорядковані Верховній Раді України, розпочато створення республіканської гвардії. Законом України від 04.11.1991 №1774-XII створена Національна гвардія України. Відповідно до Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є державний озброєний орган, створений на базі внутрішніх військ. Відповідно, окремі військові частини внутрішніх військ МВС СРСР організаційно увійшли до складу Національної гвардії України і, таким чином, стали їх правонаступниками. Такою військовою частиною є Медичний реабілітаційний центр «Тополя» військова частина 2266. Згідно з Законом України від 26.03.1992 були створені внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України. До їх, складу увійшли військові частини, які не були включені до складу Національної гвардії України, і які також стали правонаступниками військових частин внутрішніх військ МВС СРСР. В період з 04.11.1991 по 11.01.2000 внутрішні війська МВС України та Національна гвардія України існували одночасно.
Таким чином, рішенням Затоківської селищної ради від 29.12.1997 №47 вирішено видати Національній Гвардії України, в/ч 2266 державний акт на право постійного користування земельною ділянкою нового зразку під розміщення бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за фактичним землекористуванням (а.с. 120 т.4).
В подальшому 10.06.2003 між попередником позивача-2 (Комітент) та Державною компанією «Укрспецекспорт» (Комісіонер) укладено договір про порядок реалізації військового майна (договір комісії) №3/21/1-25Д, згідно умов якого з урахуванням додаткової угоди від 26.02.2004 №1 до договору, Комісіонер взяв на себе зобов'язання за комісійну винагороду вчинити в інтересах Комітента і за рахунок останнього від свого імені угоду з третьою особою (Покупець) реалізації нерухомого військового майна, а саме незавершеного будівництва спального корпусу з їдальнею бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке знаходиться за адресою: с. Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області. Ціна реалізації 998750,00 грн.
Попередник позивача в особі командувача внутрішніх військ МВС України листом від 26.02.2004 №3/23-598 надав згоду на реалізацію відповідно до договору комісії від 10.06.2003 3/21/1-25Д об'єкту незавершеного будівництва спального корпусу з їдальнею бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с. 180 т.1).
Між ДК «Укрспецекспорт» (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець та третя особа у справі) 01.03.2004 укладено договір купівлі продажу незавершеного будівництва бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться в смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області та розташовано на земельній ділянці площею 1,2 га. Договір посвідчений нотаріально цією ж датою та зареєстровано в реєстрі за №177 (а.с. 29-31 т.1).
За актом прийому-передачі від 06.04.2004 цей об'єкт незавершеного будівництва передано ОСОБА_4, акт підписаний начальником Головного управління внутрішніх військ МВС України, заступником генерального директора ДК «Укрспецекспорт», ОСОБА_4 (а.с. 27 т.1).
Спірним рішенням Затоківської селищної ради від 09.03.2004 №930 надано згоду СПД ОСОБА_9 на складання проекту відведення земельної ділянки площею 1,2 га для будівництва оздоровчого закладу в Лиманському курортному районі смт. Затока у довгострокову оренду терміном на 25 років (а.с. 41 т.1).
Спірним рішенням Затоківської селищної ради від 30.12.2004 №1312 затверджено СПД ОСОБА_4 проект відведення земельної ділянки площею 1,2 га для будівництва, експлуатації та обслуговування оздоровчого закладу у Лиманському курортному районі смт. Затока у довгострокову оренду терміном на 25 років; надано СПД ОСОБА_4 у довгострокову оренду терміном на 25 років вказану земельну ділянку (а.с. 42 т.1). 18.05.2005 між відповідачем (Орендодавець) та СПД фізичною особою ОСОБА_4 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,2 га для будівництва та обслуговування оздоровчого закладу строком на 25 років. На земельній ділянці розташований незакінчений будівництвом оздоровчий заклад. Договір нотаріально посвідчений цією ж датою та зареєстрований в реєстрі за №309 (а.с. 127-129 т.4).
В подальшому, рішенням відповідача від 18.11.2005 №1749 затверджено проект відведення земельної ділянки площею 2,455 га Медичний реабілітаційний центр внутрішніх військ МВС України «Тополя» для експлуатації та обслуговування оздоровного закладу, розташованого у Лиманському районі смт. Затока у постійне користування; передано МРЦ внутрішніх військ МВС України «Тополя» вказану земельну ділянку у постійне користування; надано дозвіл на замовлення технічної документації по складанню державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 2,455 га (а.с. 49 т.1).
Згідно вказаних спірних рішень відповідача, а саме Рішення від 09.03.2004 №930, Рішення від 30.12.2004 №1312 та Рішення від 18.11.2005 №1749, частину спірної земельної ділянки було передано в орендне користування третій особі-1, а іншу частину - позивачу-2.
Сервіси для юристів