ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2016 року Справа № 914/3393/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Гольцової Л.А.,
Губенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Жовківське лісове господарство"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2016
та на рішення господарського суду Львівської області від 23.11.2015
у справі № 914/3393/15
за позовом Державного підприємства "Жовківське лісове господарство"
до 1) Дошкільного навчального закладу, 2) Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області, 3) Відділу освіти Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, 4) Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, 5) Яворівської районної ради Львівської області, 6) Львівського обласного управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Львівської обласної державної адміністрації
про стягнення 25 122,88 грн.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2015 року Державне підприємство "Жовківське лісове господарство" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Дошкільного навчального закладу про стягнення з відповідача 14 000,00 грн. основної заборгованості, 10 326,61 грн. інфляційних втрат та 796,27 грн. 3% річних за поставку лісопродукції.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.10.2015 залучено до участі у справі відповідачів 2-6 - Старичівську сільську раду Яворівського району Львівської області, Відділ освіти Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, Яворівську районну державну адміністрацію Львівської області, Яворівську районну раду Львівської області, Львівське обласне управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.11.2015 залучено до участі у справі відповідача-7 - Львівську обласну державну адміністрацію.
В судовому засіданні 23.11.2015 припинено провадження щодо відповідача-6 та залучено його до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду Львівської області від 23.11.2015 (суддя Синчук М.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 (колегія суддів у складі: суддя Желік М.Б. - головуючий, судді Дубник О.П., Матущак О.І.), у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи рішення, господарські суди виходили з того, що факт передачі товару не породжує зобов'язання здійснити оплату за нього, оскільки між сторонами у справі не укладено договору з якого випливало б таке зобов'язання, а товарно-транспортна накладна не є документом, що посвідчує факт укладення договору перевезення вантажів, або письмовою формою договору.
У касаційній позивач просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2016, рішення господарського суду Закарпатської області від 23.11.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 34, 43, 101 ГПК України, ст.ст. 96, 207, 625, 692, 712 ЦК України. Так, на думку скаржника, факт поставки позивачем товару, який прийнятий відповідачем-1 підтверджується товарно-транспортною накладною з підписом посадової особи та відбитком печатки. Також позивач зазначив про те, що господарськими судами безпідставно застосовано до даних правовідносин положення Податкового кодексу України, тоді як на господарські правовідносини, що виникають між юридичними особами у спорах щодо виконання зобов'язань положення цього Кодексу не поширюються.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:
- начальник відділу оборонного співробітництва Посольства США в України Командування збройних сил США в Європі звернувся з листом від 04.10.2013 № ODC-147-13 до голови Львівської обласної адміністрації з проханням вжити заходи щодо запобігання псуванню майна - дерев'яних конструкцій даху дитячого дошкільного навчального закладу у с. Старичі, на ремонт якого виділені кошти Урядом США;
- в свою чергу Львівська обласна державна адміністрація звернулась з листом № 5/18-9090/0/2-13-21 від 23.10.2013 на ім'я начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства з проханням сприяння щодо виділення пиломатеріалів для заміни дерев'яних конструкцій даху дитячого дошкільного навчального закладу у с. Старичі, ремонт приміщень якого виконано за кошти Уряду США у рамках програми гуманітарної допомоги відділу оборонного співробітництва посольства США в Україні;
- лист Львівської обласної державної адміністрації від 23.10.2013 № 5/18-9090/0/2-13-21 було перенаправлено Державному підприємству "Жовківське лісове господарство" та отримано останнім 23.10.2013;
- на підставі даного листа 01.11.2013 ДП "Жовківське лісове господарство" було перевезено та передано пиломатеріали Дошкільному навчальному закладу за товарно-транспортною накладною ААК № 002225.
Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач просив стягнути з відповідача основну суму заборгованості в сумі 14 000,00 грн. за поставку лісопродукції відповідно до товарно-транспортної накладної, а також 10 326,61 грн. інфляційних втрат та 796,27 грн. 3% річних.
Сукупності встановлених у справі обставин господарські суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 180, 181, 265 ГК України, ст. 712 ЦК України, ст.ст. 18, 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", дійшли правильного висновку про безпідставність поданого позову як в частині суми основної заборгованості так і в частині нарахованих на суму заборгованості 3% річних та інфляційних втрат.
Сервіси для юристів