ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2016 року Справа № 914/2261/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіГончарука П.А.,суддіСтратієнко Л.В.,за участю представника позивача Деленка Б.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного комунального підприємства "Стебниктеплокомуненерго"на рішення Господарського суду Львівської області від 09.12.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 рокуу справі№ 914/2261/15 Господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Львівобленерго" доДержавного комунального підприємства "Стебниктеплокомуненерго"простягнення 13806,88 грн пені, 722,01 грн 3% річних та 33198,14 грн інфляційних втрат,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" (надалі - ПАТ "Львівобленерго", позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом, у якому посилаючись на порушення Державним комунальним підприємством "Стебниктеплокомуненерго" (надалі - ДКП "Стебниктеплокомуненерго", відповідач) умов договору про постачання електричної енергії № 90339 від 11.06.2008 року щодо строків здійснення оплати вартості використаної електричної енергії в грудні 2014 року- березні 2015 року, просило суд стягнути з відповідача 13806,88 грн пені, 722,01 грн 3% річних та 33198,14 грн інфляційних втрат, нарахованих за весь час прострочення.
Відповідач позов визнав лише в частині вимог щодо стягнення 3 % річних в сумі 1,56 грн та пені в сумі 14,58 грн, нарахованих за період з 28.01.2015 року по 01.02.2015 року у зв'язку з простроченням платежу за січень 2015 року на суму 3800,00 грн. В іншій частині позивач просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що розрахунок відповідачем за поставлену електричну енергію відбувся у порядку та строки, передбачені у спільних протокольних рішеннях № 20/629 від 17.02.2015 року, № 20/1010 від 18.03.2015 року, які підписані позивачем відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 та згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України" № 55/57/43 від 03.02.2009 року.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.12.2015 року (судді: Крупник Р.В. (головуючий), Синчук М.М., Юркевич М.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 року (судді: Кравчук Н.М. (головуючий), Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г. ), позов задоволено повністю.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення ст.ст. 32,33, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) та положень Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України" № 55/57/43 від 03.02.2009 року, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким позов задовольнити частково на суму 16,14 грн.
ПАТ "Львівобленерго" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що суди дійшли правильного висновку, що Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій та Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію та підписані на їх виконання спільні протокольні рішення та зведені реєстри лише визначають механізм проходження бюджетних коштів між різними суб'єктами, і будь-які інші правовідносини ці документи не регулюють та не містять жодних вказівок щодо змін умов договорів про постачання електричної енергії у зв'язку з застосуванням визначеного Порядком механізму.
У доповненнях до відзиву на касаційну скаргу позивач наполягав, що висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 11.11.2015 року у справі № 927/1733/14, від 01.07.2015 року у справі № 924/1230//14, не можуть бути застосовані при розгляді цієї справи, оскільки стосуються порядку проведення розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 30 від 29.01.2014 року та № 375 від 04.06.2015 року. Водночас, взаємні розрахунки у спірних правовідносинах, які виникли відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року № 20 кардинально відрізняються від тих правовідносин, що аналізувалися Верховним Судом України. В судовому засіданні оголошувалась перерва.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно із ст.ст. 1115, 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 11.06.2008 року між ВАТ "Львівобленерго" (постачальник) та ДКП "Стебниктеплокомуненерго" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 90339 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Порядок розрахунків за договором сторони погодили у додатку №2 до Договору. Зокрема, сторони домовилися, що розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії. Розрахунковим періодом вважається період з 20 числа попереднього місяця до 19 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Величина коштів, яку має оплатити споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником електричної енергії як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.
На виконання договору позивач вистав відповідачу рахунки на оплату спожитої електроенергії: за січень 2015 року на суму 186774,47 грн (строк оплати до 27.01.2015 року); за лютий 2015 року на суму 182511,98 грн (строк оплати до 20.02.2015 року), за березень 2015 року на суму 160184,98 грн (строк оплати до 27.03.2015 року), за квітень 2015 року на суму 79580,23 грн (строк оплати до 27.04.2015 року), за травень 2015 року на суму 2752,27 грн. (строк оплати до 27.05.2015 року) оплачено 02.04.2015 року.
Суди встановили, що відповідач за поставлену електроенергію розрахувався повністю. Частина коштів була сплачена відповідачем самостійно (06.01.2015 року сплачено 12451,24 грн, 27.01.2015 року - 6774,47 грн., 02.02.2015 року - 3800,00 грн). Решта оплати спожитої електричної енергії була здійснена на виконання Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду державного бюджету № 20/629 від 17.02.2015 року та № 20/1010 від 18.03.2015 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення сум пені (пп. 4.2.1 п. 4.2. договору), інфляційних втрат та трьох відсотків річних відповідно до ст.ст. 611, 612, 625 ЦК України, оскільки розрахунок за поставлену електроенергію відповідачем було проведено з порушенням строків, встановлених у договорі про постачання електричної енергії.
Доводи відповідача про те, що розрахунки здійснювалися у порядку та строки, передбачені у спільних протокольних рішеннях № 20/629 від 17.02.2015 року та № 20/1010 від 18.03.2015 року, суд відхилив, оскільки:
1) такі рішення не є правочинами в розумінні положень ЦК України, спрямованими на зміну умов договору;
2) відповідач не є їх стороною, тому такі рішення не впливають на його права, обов'язки та відповідальність за Договором про постачання електричної енергії;
3) рішення не містять жодних прив'язок з приводу того, що розрахунок за електроенергію здійснюватиметься споживачем (ДКП "Стебниктеплокомуненерго") після виділення субсидій чи субвенцій з державного бюджету та відповідно постачальник (ПАТ "Львівобленерго") не проводитиме нарахування 3% річних, інфляційних та пені, а надання чи ненадання субвенцій з державного бюджету не може бути умовою виконання або невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором;
4) рішення стосуються процедури виконання раніше укладеного договору, не змінюючи його умов, за своєю правовою природою є угодою про взаємне зарахування, метою якого є погашення боргу;
5) зі змісту спільних протокольних рішень не вбачається, що зобов'язання з оплати поставленої електроенергії відповідачем замінено новим зобов'язанням. В свою чергу, існування заборгованості з оплати газу є умовою укладення спільних протокольних рішень, а порядок його погашення - їх предметом.
Вищий господарський суд України вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення сум пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних з огляду на наступне.
Механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема на оплату електроенергії, визначено Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2005 року № 20.
Взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, головними фінансовими управліннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - відповідні головні фінансові управління), Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", ДП "Енергоринок" та іншими учасниками розрахунків за природний газ,
теплопостачання і електроенергію визначав Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики, НАК "Нафтогаз України" № 55/57/43 від 03.02.2009, який був чинним до 15.09.2015 року.
Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 цього Порядку постачальники та транспортувальники ресурсів (надавачі товарів, послуг), які виявили бажання здійснити розрахунки відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 року N 20, складають щомісяця до 10-го числа з розпорядниками коштів акти звіряння.
Зведені реєстри актів звіряння або договорів підписуються керівниками місцевих фінансових органів і постачальників та транспортувальників ресурсів (надавачів товарів, послуг) та надаються Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, відповідним головним фінансовим управлінням.
Сервіси для юристів